Головне невичерпне джерело енергії - потік сонячної радіації, що майже не використовується.
Усі промислові системи в екологічному розумінні є гетеротрофними. Вони базуються на зв'язаній енергії органічних речовин, викопних енергоносіїв, людській праці або, останнім часом, частково на атомній енергії. За очевидного різноманіття джерел енергії для промислового виробництва енергію отримують головним чином за рахунок спалювання викопного пального - вугілля, нафтопродуктів та газу. За оцінками Г. Дейвіса (1992), сучасне людство отримує 78% енергії за рахунок спалювання викопного пального, 18% - від відновлюваних джерел (енергія текучої води і спалювання деревини) та 4% - ядерна енергетика. Отже, сучасна енергетика використовує головним чином невідновлювані ресурси, які утворилися в далекому минулому внаслідок життєдіяльності на планеті.
Ріст споживання невідновлюваних енергоносіїв ставить людство перед складною проблемою виснаження їх запасів. Так, за сучасних темпів використання розвіданих запасів людині вистачить нафти всього на 100 років, а вугілля - на 300. Однак споживання енергії в індустріалізованому світі швидко зростає. У розрахунку на 1 людину воно характеризується такими показниками: 1910 рік - 1 тонна умовного палива, 1950 - 1,4 т, 1970 - 2,5 т, 1990 - 2,7 т. Загальний показник використання енергії первісною людиною не перевищував 8 мДж/добу, а сучасною - становить 1 тисячу мДж/добу, що еквівалентно спалюванню 2,7 т вугілля. Сучасне людство споживає 10 млрд. тонн умовного палива на рік, з них 35% попередньо перетворюються в електроенергію.
|
1. Коробкин В.И., Передельский Л.В. Экология. - Ростов н/Д: Финикс, 2003.
2. Кучерявий В.П. Экологія. - Львів: Світ, 2000.
3. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. - Суми, 2003.
|