|
Пануюче положення неокласичного напряму дещо похитнуло в перших десятиліть ХХ століття. У цей період все велику роль в економіці розвинених країн стали грати монополії, відбувалося обмеження вільної конкуренції, почастішали кризи, з'явилося хронічне безробіття, - все це свідчило про те, що класична теорія, характерна для капіталізму вільної конкуренції, перестала відповідати дійсності. Нові умови розвитку економіки знайшли віддзеркалення в інстітуционалізме, який виник в США і пов'язаний з іменами Т.Веблена, У.Мітчелла, Д.Коммонса.
Інстітуционалізм - напрям в економічній думці, витікаюче з постулату, що суспільні звичаї регулюють господарську, економічну діяльність. Відмітною особливістю представників інстітуционалізма є те, що в трактуванні соціальне - економічних явищ вони виходять з визначальної ролі не індивідуальної (як в політичній економії класичного напряму), а групової психології. Тут чітко простежується зв'язок з історичною школою, яка вимагала поставити економічний аналіз на ширшу соціологічну і історичну основу, підкреслюючи, що народне господарство належить миру культури.
|
|
1. Злупко С.М. Історія економічної теорії: Підручник.- К.: Знання, 2005.
2. История экономической мысли. Курс лекций. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Издательство ЭКМОС, 1998.
3. Історія економічних учень: Підручник: У 2ч. - Ч.1 / 3а ред. В.Д. Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2005. - 567 с.
4. Історія економічних учень: Підручник / За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Тараненко.- К.: КНЕУ, 1999
|
На уровень вверх
Купить