Аналіз основних макроекономічних показників розвитку економіки країни

Валовий внутрішній продукт обчислюють трьома методами:

1. як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками - метод кінцевого використання);

2. як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами - розподільний метод);

3. як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями - виробничий метод).

Усі методи обчислення ВВП дають однаковий результат, бо те, що витрачено на купівлю продукту (видатки), є доходом для тих, хто вклав людські й матеріальні ресурси у виробництво цього продукту та його продаж на ринку. Для визначення ВВП за видатками підсумовують усі види видатків на кінцеві товари і послуги - споживчі видатки населення, інвестиційні видатки фірм, державні закупівлі товарів і послуг та чистий експорт.

Особисті споживчі видатки охоплюють видатки домашніх господарств на товари тривалого користування (холодильники, телевізори, легкові автомобілі), видатки на предмети поточного вжитку (хліб, олівці, сорочки, зубну пасту тощо) видатки споживачів на послуги (юристів, перукарів, сантехніків та ін.).

Інвестиційні видатки ділових фірм країни - це видатки: 1) на закупівлю машин, устаткування, верстатів підприємствами; 2) на усе будівництво (виробничі будівлі й житлові будинки); на зміни в запасах. Запаси - це вироблені, але не продані у цьому році інвестиційні, а також споживчі товари. Якщо на складах підприємств наприкінці року нагромадилося більше товарів, ніж їх було на початку року, то це означає, що в національній економіці впродовж року вироблено більше товарів, ніж продано. Цей приріст запасів додають до ВВП. А якщо запаси зменшуються, то величину зменшення вираховують з ВВП.

У макроекономіці інвестиції поділяють на валові й чисті. Валові інвестиції охоплюють усі вироблені інвестиційні блага, призначені для заміщення машин, верстатів, устаткування, споруд, що спожиті у процесі виробництва у цьому році, плюс ті, що становлять приріст капіталу в національній економіці. Отже, до валових інвестицій належать як заміщу вальні інвестиції, так і приросткові, або чисті, інвестиції. Чисті інвестиції - це додаткові інвестиції, тобто їхній приріст понад зношення капіталу в цьому році. Різниця між валовими і чистими інвестиціями становить амортизацію. Тому валові інвестиції дорівнюють сумі амортизації та чистих інвестицій. У ВВП ураховують валові інвестиції.

1. Долан Эд. Дж., Линсей Д. Макроэкономика, М.,1993

2. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. М.,1992

3. Макроекономіка Підручник За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2004

4. Панчишин С. Макроекономіка, К., 2001

Примечаний нет.