|
Виробництво - це процес використання праці та обладнання (капіталу) разом з природними ресурсами та матеріалами для створення необхідних продуктів та надання послуг. Виробничі послуги праці, капіталу, землі та підприємницьких здібностей називаються факторами виробництва.
Разом з тим, виробництво можна охарактеризувати і як певну систему відносин між людьми. Вони можуть носити організаційно-економічний характер (бригадир - робітник, директор підприємства - начальник цеху, робітник - робітник тощо) або ж соціально-економічний (власник - невласник, акціонер - акціонер, кредитор - позичальник тощо). Наглядно виробництво як поєднання продуктивної системи та системи відносин подано на рис. 1.
Соціально-економічні відносини у виробництві визначаються, перш за все, пануючими відносинами власності. Їх вивченню присвячені спеціальні розділи курсу політичної економії (основ економічної теорії). Тому в мікроекономіці соціально-економічні відносини предметом вивчення не виступають. Вона вивчає, головним чином, виробництво як продуктивну систему, здатну постачати на ринок певну кількість товару, витративши при цьому деякі кошти та споживши певні обсяги ресурсів.
Здатність виробництва продукувати товари при відповідних затратах факторів виробництва визначається перед усім технологією, що використовується у ньому (зазначимо, що якраз під впливом технології, перш за все, формуються організаційно-виробничі відносини). Технологія - це практичне застосування знань про способи виробництва продуктів та послуг. Вона матеріалізується у:
|
|
1. Гальперин В.М. Микроэкономика, т. 2., СПб., 1998
2. Задоя В., Микроэкономика, -К., 2001
3. Гальчинський А., Основи економічної теорії, -К., 1997
4. Максимова В.Ф. Микроэкономика. Учебник - М.: "Соминтэк", 1996. - С. 155-248.
|
На уровень вверх
Купить