Важливу роль у формуванні структури зайнятості відіграє ринок робочої сили (або ринок праці). Він є невід'ємною складовою частиною системи ринкового господарства.
Ринок робочої сили - це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, особливим, властивим розвитим товарно-грошовим відносинам спосіб включення робочої сили в економічну систему. В умовах ринкової економіки робоча сила виступає як товар і в цьому схожа з іншими товарами, піддається економічній оцінці й оптимізації. Ринок робочої сили характеризується системою відносин між продавцями (власниками) робочої сили і її покупців і відповідною інфраструктурою.
Головними суб'єктами ринку робочої сили є найманий працівник і роботодавець. Кожний з них має свою суспільну форму і розгалужену структуру. Систему суб'єктів ринку робочої сили доповнюють посередники.
Принципи функціонування ринку робочої сили такі:
- кожен індивідуум має право і можливість вільно продавати свою робочу силу на основах трудового наймання по власному виборі і бажанню і за ринковою ціною на основі контракту між робітником і наймачем;
- роботодавець (підприємець, виробничий колектив, держава і т.п.) сам вирішує, скільки і які робітники йому наймати;
- робочі місця створюються і регулюються державою не більшою мірою, чим іншими роботодавцями.
|