|
Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ). Споживчі витрати, або споживання це витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.
Споживання є також найбільш суттєвим компонентом валового внутрішнього продукту (ВВП). У різних країнах частка споживання у ВВП коливається в межах 60 - 70 %, що зумовлює важливість для економіки прийняття про споживання.
Структура споживчих витрат різна у різних груп населення (харчування, непродовольчі витрати, послуги тощо). Тому в економічному аналізі виходять з так званих "якісних моделей поведінки", під яким розуміють усереднені моделі поведінки людей з різними рівнями доходу, які побудовані на основі досліджень сімейних бюджетів. "Якісні моделі поведінки" ще називають "законами Енгеля" на ім'я німецького статистика ХІХ ст. Ернеста Енгеля, який досліджував зміни у споживчих витратах населення в залежності від зміни доходів.
У середньому споживчі витрати дійсно змінюються досить закономірно зі зміною доходу. Але середні величини не розкривають всієї суті проблеми. В кожній з груп доходів існують значні відхилення від середнього рівня споживання.
Пріоритети у споживанні різні, але можливо виділити найбільш спільні групи витрат в залежності від їх бажаності для сім'ї: харчування, одяг, житло, освіта, медичне обслуговування, транспорт. При цьому треба враховувати, що багато залежить від доходів сім'ї, платності, або безплатності тих, чи інших послуг. Структура споживання може змінюватись також за окремими напрямками - більш якісне харчування і таке інше.
Споживання та інвестиції відіграють вирішальну роль в економіці кожної країни. Держави, які інвестують значний відсоток своїх доходів і споживають відповідно менший, досягають високих темпів зростання економіки і продуктивності праці. І навпаки, ті країни, що споживають великий відсоток своїх доходів та інвестують менший, розвиваються повільніше.
|
На уровень вверх
Купить