книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Философский практикум. Часть 1 ( Контрольная работа, 18 стр. )
Философский практикум (5 заданий) ( Контрольная работа, 25 стр. )
Философский практикум. Тема 8 ( Контрольная работа, 20 стр. )
Философский практикум (задания) ( Контрольная работа, 23 стр. )
Философский практикум (5 заданий) ( Контрольная работа, 26 стр. )
Философский смысл учения о бытие. Его место в становлении и развитии философии ( Контрольная работа, 10 стр. )
Философско-антропологические основания экзистенциальной концепции субъекта ( Реферат, 18 стр. )
Философско-исторические взгляды славянофилов и западников ( Контрольная работа, 14 стр. )
Философско-педагогические взгляды Руссо ( Реферат, 12 стр. )
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВАЯ КОНЦЕПЦИЯ В.С. СОЛОВЬЕВА 2 к24241 ( Контрольная работа, 16 стр. )
Философско-правовая концепция В.С. Соловьева ( Реферат, 16 стр. )
Философско-правовая концепция Соловьева ( Контрольная работа, 16 стр. )
Философско-правовая концепция В.С. Соловьева ( Реферат, 17 стр. )
Философско-правовые взгляды В. С. Соловьева ( Контрольная работа, 16 стр. )
Философско-правовые идеи Канта в работе “К вечному миру” ( Контрольная работа, 22 стр. )
Философско-правовые взгляды В. С. Соловьева ( Реферат, 17 стр. )
Философско-правовые учения в западной Европе в XV-XVIII столетиях ( Курсовая работа, 46 стр. )
Философско-религиозный подход в понимании смысла жизни ( Реферат, 10 стр. )
Философское знание ( Курсовая работа, 30 стр. )
Философское и правовое понимание свободы. ( Курсовая работа, 37 стр. )
Философское мировоззрение. Формирование мировоззрения сотрудников в МВД ( Реферат, 22 стр. )
Философское мировоззрение. Формирование мировоззрения сотрудников в МВД45 ( Реферат, 21 стр. )
Философское мировоззрение ( Реферат, 19 стр. )
ФИЛОСОФСКОЕ НАСЛЕДИЕ Ф.БЭКОНА ( Курсовая работа, 45 стр. )
Философское осмысление бытия. Общество - как условие и продукт деятельности людей 2005-17 ( Контрольная работа, 17 стр. )

Вступ 3

Філософська концепція Гегеля 4

Трактування поняття за Гегелем 9

Вища пізнавальна здатність людини 12

Висновок 15

Використана література 16

Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за своїми результатами, важливий за впливом на духовну історію людства період духовно-інтелектуального розвитку. Boнa представлена сукупністю філософських концепцій Німеччини майже за сто років, зокрема, такими оригінальними мислителями, як Іммануїл Кант (1724-1804), Йоган Готліб Фіхте (1762-1814), Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775-1854), Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), Андреас Фейербах (1804-1872).

Вчення Г. В. Ф.Гегеля є вищим досягненням німецької класичної філософії. Воно характеризується виключною широтою та глибиною змісту, важливістю та багатогранністю поставлених проблем. Вперше в теорії діалектики /Гегель створив теорію розвитку суперечності та її подальшого вирішення в синтезу Органічне злиття онтологічного та гносеологічного моментів у гегелівській діалектиці сформульоване послідовніше і всебічніше, ніж у Фіхте та Шеллінга.

Філософська концепція Гегеля

Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Ця тотожність, гадає Гегель, є відносною, як і їх взаємопротилежність, і в ній виникає роздвоєння на протилежності, проте поки що тільки в думці на суб'єкт думки та на думку як змістовний об'єкт. Мислення, з точки зору Гегеля, є не лише суб'єктивною людською діяльністю, а й незалежною від людини об'єктивною сутністю, першоосновою всього сущого. Мислення, стверджує Гегель, відчужує своє буття у формі матерії, природи, яка є "інобуттям" цього об'єктивно існуючого мислення, або абсолютної ідеї.

При цьому Гегель розглядає мислення (абсолютну ідею) не як нерухому, незмінну першосутність, а як процес неперервного розвитку пізнання, як процес сходження від нижчого до вищого. Абсолютна ідея є активною і діяльною, вона мислить і пізнає себе, проходячи в цьому розвитку три етапи: 1) до виникнення природи і людини, коли абсолютна ідея перебуває поза часом і простором у стихії "чистого мислення" і виступає системою логічних понять та категорій, як система логіки; 2) це духовне начало з самого себе породжує природу, яку Гегель називає "інобуттям " абсолютної ідеї; 3) третій етап розвитку абсолютної ідеї - це абсолютний дух. На цьому етапі абсолютна ідея залишає створену природу і повертається до самої себе, але вже на основі людського мислення (самопізнання ідеї).

Ці три етапи сформувались у Гегеля в самостійні складові частини його філософської системи: логіку, філософію природи та філософію духу. Логіка є найважливішою частиною гегелівської системи, оскільки тотожність

.Ф.Надольний. Філософія. - К., 2002.

2. Філософський словник. - К., 2000.

3. Німецька філософія. Історія розвитку і становлення. - К., 1997.

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»