Вступ.........................................................................................................................3

1. Французький філософ К.А.Гельвецій порівнює процес пізнання з судом: 5 органів почуттів - це 5 свідків, тільки вони можуть дістати істину. Його опоненти заперечували йому, заявляючи, що він забув суддю. Що мали на увазі опоненти під суддею? Як можна охарактеризувати гносіологічну позицію Гельвеція? Чи є вона сенсуалістичною?................................................4

2. "Є деякі істини про Бога, які переважають будь-яку здатність людського розсудку. Однак є деякі істини, яких може досягти і природний розсудок..." (Ф.Аквінський). Чи можна, виходячи з наведених слів, стверджувати однозначно, що середньовічна філософія була "служанкою богослов'я"? Який смисл вкладав Фома Аквінський в поняття "Філософія"?.......................7

3. Легенда повідомляє, що один з давньогрецьких мислителів осліпив себе, залив вуха воском і замкнувся у печері, щоб "глибше пізнати світ". До якого напряму в теорії пізнання він належав?..............................................................13

Висновки................................................................................................................15

Список використаних джерел..............................................................................16

Проблема пізнання, пізнаванності світу - одна з основних проблем філософії. Здавна вона є предметом посиленої уваги філософії (особливо відтоді, коли була усвідомлена відносна протилежність суб'єкта й об'єкта, ідеального й матеріального).

Пізнання - це процес, у якому здійснюється пізнавальне відношення суб'єкта до об'єкта, досліджується суть і можливість пізнання людиною природи й самої себе, виявляються передумови, засоби, закономірності руху пізнання та критерії його істинності. Гносеологія досліджує вихідні умови й основи пізнання, виступає узагальненням пізнавального досвіду людства.

З розвитком філософії, науки та практики змінювалась і проблематика пізнання. Дедалі відчутніше воно набувало творчого характеру.

Шлях пізнання завжди був складним, суперечливим і різним за тематикою постановки та розв'язанням проблем. Саме тому в історії філософії виникло чимало погялдів на теорію пізнання.

Метою даної роботи є на практичних поглядах розглянути позиції, напрями теорії пізнання в різні часи.

1. Введение в философию: Учебное пособие для вузов/ Авт. колл.: Фролов И.Т. и др. - М., 2003. - 623 с.

2. Гайденко В. П., Смирнов Г. А. Западноевропейская наука в средние века. - М.: Наука, 1989.

3. Івакін А. Філософія. - К., 2004.

4. Історія філософії: Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. - К., 2001. - 408с.

5. Коплстон Ф. История средневековой философии. - М., 1996.

6. Неретина С. С. Верующий разум. К истории средневековой философии. Архангельск, 1995.

7. Філософія / за ред І.Ф. Надольного. - К.: Вікар, 2001. - 457 с.

8. Філософія / За ред. Г.А. Заїченка. - К., 1995.

Примечаний нет.