ВСТУП

1. Французький філософ К.А. Рельвецій порівнює процес пізнання з судом:5 органів почуттів це 5 свідків, тільки вони можуть дістати істину. Його опоненту заперечували йому заявляючи, що він забув суддю. Що мали на увазі опоненти під суддею. Як можна охарактеризувати гносеологічну позицію Рельвеція ? Чи є вона сенсуалістичною ?

2. "Є де які істини про Бога, які переважають будь - яку здатність людського розсудку. Однак є деякі істини, яких може досягти і природний розсудок… "

Ф. Аквінський.

Чи можна виходячи з наведених слів, ствержувати однозначно, що середньовічна філософія була "служанкою богослов'я"? Який смисл вкладав Фома Аквінський в поняття "філософія"?

3. Легенда повідомляє, що один з давньогрецьких мислителів осліпив себе, залив вуха воском і замкнувся в печері, щоб "глибше пізнати сівт". До якого напрямку в теорії пізнання він належав?

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

Сучасна матеріалістична гносеологія розглядає суб'єкт та об'єкт у діалектичному взаємозв'язку, взаємодії, єдності, де активною стороною є суб'єкт пізнання. Проте активність суб'єкта у пізнанні слід розуміти не в значенні творення об'єктивного світу та законів його розвитку, а в значенні творчого характеру їх відкриття та виразу мовою науки, в формуванні та розвитку форм, засобів та методів пізнавальної діяльності.

Взаємодія суб'єкта і об'єкта фіксує єдність матерії і свідомості, буття і мислення, природи і духу. І об'єкт, і суб'єкт формуються в процесі практичної діяльності і невіддільні один від одного в своєму виникненні та функціонуванні. В цьому плані як без об'єкта не може бути суб'єкта, так і без суб'єкта немає об'єкта, а точніше без суспільно-історичної практики нема ні суб'єкта, ні об'єкта. Хоч об'єкт, звичайно, не конструюється суб'єктом, його свідомістю, а існує об'єктивно, проте об'єктивна реальність не може стати об'єктом без активної діяльності суб'єкта. Процес пізнання можливий лише при наявності взаємодії суб'єкта та об'єкта, в якій суб'єкт є носієм діяльності, а об'єкт - предметом, на який вона спрямована.

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания й диалектика - М.2001.

2. Андрос Е.Й.Истина как проблема познания й мировоззрения - К.,2004.

3. Крьшский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Зпистемология культури. (Введение в обобщенную теорию познания) - К., 2003.

4. Лекторский В.А. Обьект, субьект, познание. - М., 2000.

5. Ойзерман Т.И. Принцип познаваемости мира // Филос. науки. - 2000.

6. Хайдеггер М. О сушности истиньї // Филос. науки. - 2002. - № 4.

7. Хазиев B.C. Философское понимание истиньї // Филос. науки.- 2001.

8. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії.-К., 2003.

9. Ярошевець В.І. Людина в системі пізнання. - К., 2005.

Примечаний нет.