Вступ

1. Критика ідеалу знання алхіміків, традиційної філософії і традиційної логіки. Задум "Великого відновлення наук"

2. Класифікація системи наук і роль філософії

3. "Антиципації природи" і "інтерпретації природи"

4. Теорія "ідолів"

5. Мета науки: відкриття "форм"

6. Індукція шляхом елімінації

Список літератури

При розумінні проблем, які стояли перед філософією 17 століття, треба враховувати, по-перше, специфіку нового типу науки - експериментально-математичного природознавства, основи якого закладаються в цей період. І, по-друге, оскільки наука займає провідне місце в світогляді цієї епохи, то і в філософії на перший план виходять проблеми теорії пізнання - гносеологія. Продовжується стара, що йде ще від середніх століть полеміка між двома напрямами у філософії: номіналістичним, що спирається на досвід, і раціоналістичним, що висуває в якості найбільш достовірного пізнання за допомогою розуму. Ці два напрями 17 століття предстають як емпіризм і раціоналізм.

Родоначальником емпіризму був англійський філософ Ф. Бекон. Як і більшість мислителів його епохи, Бекон, вважаючи завданням філософії створення нового методу наукового пізнання, переосмислює предмет і завдання науки, як її розуміли в середньовіччя. Мета наукового знання - в принесенні користі людському роду; на відміну від тих, хто бачив в науці самоціль, Бекон підкреслює, що наука служить життю і практиці і лише в цьому знаходить своє виправдання.

1. Історія філософії: Підручник. / За ред. Коваленка С.М. - К., 2000.

2. Спиркин А.Г. - Основы философии: Учеб. пособие для вузов. - М.: Политиздат, 1998.

3. Л.Г. Кононович, Г.И. Медведева. - Философия: учебник для высших учебных заведений. - Мн.: Феникс, 1997.

4. Субботин А.Л. Фрэнсис Бэкон. М.:Наука, 2004.

Примечаний нет.