Правове регулювання інвестиційної діяльності

Створення сприятливого інвестиційного клімату в країні зв'язано з чітким правовим регулюванням інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави по реалізації інвестицій.

Зараз правова система України складається з більш ніж 100 законів і інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність. Серед них треба в першу чергу відзначити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", Закон України "Про цінні папери і фондову біржу", що створюють основу правового регулювання інвестиційної діяльності.

Законодавча база визначає правовий статус інвесторів-суб'єктів інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Законодавство декларує, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності і господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають мети, напрямки, види й обсяги інвестицій; залучають для їхньої реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами і результатами інвестицій, включаючи реінвестиції і торговельні операції на території України.

Поряд із правами інвесторів чинне законодавство встановлює і визначені їхні обов'язки. Так, інвестор зобов'язаний подавати фінансовим органам декларацію про обсяги і джерела здійснюваних їм інвестицій; одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів і спеціальних служб на капітальне будівництво; одержати висновок експертизи інвестиційних проектів у частині дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних і архітектурних вимог; одержати ліцензію на виконання спеціальних видів робіт, що вимагають відповідної атестації виконавця. Крім того, суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані дотримувати державні норми і стандарти; подавати у встановленому порядку бухгалтерську і статистичну звітність; не допускати несумлінної конкуренції, виконувати вимоги антимонопольного регулювання.

Прийняття законів і інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність, є одним з найбільш важливих умов реалізації державної інвестиційної політики. Законодавчі основи цієї політики регулюють інвестиційну діяльність у різних формах (мал. 1).

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП "Итем" ЛТД, 1995. - 448с.

2. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. - К., 2001.

3. Мертенс А.В. Инвестиции. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - 416с.

4. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. - К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. - 592с.

Примечаний нет.