Початок ХIХ століття відзначений революційними виступами і повстаннями у Західній Європі і на Балканах. Революції в Іспанії та Португалії були викликані домаганнями буржуазії на владу і її боротьбою проти абсолютизму, відновленого після краху наполеонівської імперії. Хоча становище в цих країнах у роки Реставрації істотно відрізнялося від становищ по інших державах (наприклад, в Італії антифеодальні перетворення революційного і наполеонівського періоду вцілому залишилися в силі, тоді як в Іспанії і Португалії феодальні підвалини суспiльства не були похитнуті), тому спалахнулі тут буржуазні революції мали деякі спільні специфічні риси. Ці виступи (так само як і національно-визвольній революції в Греції та повстання у Валахії etc) не носили стихійного характеру, вони були задумані і підготовані таємними товариствами, які складалися з буржуазних елементів, інтелігенції, ліберальноі шляхти і військовиків.
У країнах Піренейского півострова особливу роль у революціях зіграли армії, що пояснюсться обставинами, які склалися. В Іспанії та Португалії буржуазія, на той час усе ще дуже слабка і в значнiй мiрi пов'язана з землею, не була зацікавлена в глибоких соціальних перетвореннях, її головною метою було досягнення компромісу з монархами і шляхтою шляхом установлення конституційного ладу. Буржуазія і ліберальна шляхта у своїй більшості не бажали (і не могли) спричинити широкий народний рух через побоювання за збереження свосi власності. Вони воліли здійснити "контрольовану" революцію, яка не виходила б за перед визначені їй рамки і не набула б великого розмаху.
|
1. Випер Р.Ю и др. История Нового времени.-М., 1964.
2. Крип'якевич I.П. Всесвiтня iсторiя. В трьох книгах.-Т.3.-К.,1995.-
Сс.71-74.
3. Вiднянський С.В., Дрiбниця В.О. Всесвiтня iсторiя. Пiдручник .-К., 2000
4. Chambers M., Grew R., Herliny D. та iн. Thе Western Experience.- New-York, 1991.- S.865-907
5. Энциклопедия для детей. Всемирная история.-Т.2.-М., 2000.- С.456-467.
|