|
З 1280-х років Данте починає писати вірші ц манері "солодкого нового стилю" (італ. "dolce stil nuovo"). Це термін самого Данте.
Ця поезія, з одного боку, була певною мірою традиційною, позначеною впливом творчості провансальських трубадурів, з другого - вирізнялася новизною, про що заявлено вже в самій назві цієї поетичної школи.
Новаторським як в творчості Петрарки, так і в сонетах Данте було зближення кохання до земної жінки і любові до Бога (Богородиці). І, хоча це було не відкриття поетів "солодкого нового стилю", а продовженням традицій середньовічних куртуазних ліриків, але визначальною рисою є величезна питома вага і філософська глибина цієї думки у конкретних творах поетів "солодкого нового стилю".
Оспівуючи Високе, облагороджуюче, одуховнене кохання до земної жінки, яка красою та душевними чеснотами наближається до небожителів-янголів, поети зближали це почуття з любов'ю віруючої людини до Бога (Богородиці). А звідси філософіям - зняття принципово важливого протиріччя між земним-небесним, духовним тілесним, подолання прірви між цими "полюсами". Щоправда таке кохання до жінки швидше нагадувало поклоніння їй.
|
|
1. Петрарка Ф. Сонеты, избранные канцоны, секстины, баллады, мадригалы, автобиографическая проза / Сост. предисл., примеч. Н.Томашевского. - М., 1984.
2. Хлодовский Р.И. Франческо Петрарка. - М., 1974.
3. Шайтанов И.О. История зарубежной литературы. Эпоха Возрождения: В 2 т. - М., 2001. - Т.1
|
На уровень вверх
Купить