1. Революційні події 1905-1907 років в Україні 3

2. Україна в роки першої світової війни 10

3. Розстановка політичних сил в Україні після лютневої революції 1917 рок в Росії 15

Загальний висновок 18

Список літератури 20

Поразка Росії у війні з Японією 1904-1905 рр. глибока економічна криза, зволікання з остаточним вирішенням аграрного питання, посилення експлуатації робітничого класу, об'єктивна зацікавленість у вирішенні важливих державних проблем, національний гніт, та політична безправність народів привели до першої в імперії буржуазно-демократичної революції. Безпосереднім приводом до її початку став розстріл за наказом уряду 150-тисячної мирної робітничої демонстрації 9 січня 1905 р.- "кривава неділя". Хвиля протестів прокотилася й по Україні. Протягом січня - березня 1905 р. страйкували робітники Києва, Харкова, Катеринослава, Одеси, Миколаєва, Маріуполя, Юзівки, Горлівки, Житомира. Упродовж трьох місяців революції страйкували 170 тис. працівників на 320 заводах і фабриках України.

Селяни також підтримували робітничі виступи, вони громили поміщицькі маєтки, підприємства, самовільно захоплювали землю. До літа 1905 р. відбулося близько 1300 селянських виступів. Червневі виступи українських селян 1905 р. охопили 64 із 94 повітів. За масштабами селянського руху Україна займала одне з перших місць у Російській імперії.

14 червня 1905р. відбулося повстання матросів на броненосці "Потёмкин" під керівництвом Г. Вакуленчука і О. Матюшенка, а в листопаді ще на 12 кораблях Чорноморського флоту на чолі з лейтенантом П. Шмідтом. Їх підтримали сапери у Києві на чолі з Б. Жаданівським й солдатами харківського гарнізону. Це свідчило про поширення революційних настроїв серед солдат і матросів.

Головні події в Російській імперії, зокрема в Україні, почали розгортатися у жовтні 1905 р. Загальний політичний страйк змусив Миколу II підписати маніфест 17 жовтня, у якому народові обіцяли громадянські свободи (недоторканість особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів), декларувалося скликання російського парламенту - законодавчої Державної думи із залученням до виборі усіх верств населення. Однак після 17 жовтня протистояння в країні зростало. У грудні 1905 р., в деяких містах України відбулися збройні повстання. Найзапекліші бої відбулися у Горлівці, Катеринославі. Після поразки повстань революційна хвиля почала спадати.

1. Андрусишин Б.І. У пошуках соціальної рівноваги. Нарис історії робітничої політики українських урядів революції та визвольних змагань 1917-1920 рр.- К., 1995.

2. Верстюк В. Українська Центральна Рада.- К., 1997.

3. Гошовська В.А. Становлення української соціал-демократичної думки кінця ХІХ - початку ХХ століття.- Харків, 1997.

4. Українські політичні партії кінця ХІХ - початку ХХ ст. Програмові та довідкові матеріали.- К., 1993.

Примечаний нет.