Первинна, вторинна, третинна профілактика злочинної поведінки

Проблеми попередження злочинності багато років становлять інтерес для урядів усіх держав незалежно від їх устрою й широкого кола громадськості.

Думку про те, що попередження злочинності повинно мати пріоритет перед каральної політикою держави, висловив ще Платон у IV ст. до н. е., але її практичне втілення відбулося порівняно недавно. Ця думка дістала правову аргументацію у працях юристів класичної школи кримінального права у XVIII ст., які заклали основу нової політики в боротьбі зі злочинністю. Сутність цієї політики полягає в такій формулі: "мудрий законодавець попередить злочин, щоб не бути змушеним карати за нього".

Подальшого теоретичного обґрунтування попередження злочинності дістало в межах кримінології, яка стала альтернативою науці кримінального права щодо формулювання основний цілей, завдань і заходів боротьби зі злочинністю в сучасних умовах. Нині попередження злочинності є основним напрямом діяльності держави й суспільства в боротьбі із цим соціальне негативним явищем.

Якщо кримінальне покарання впливає на злочинність через дію на особу злочинця, то попереджувальні заходи спрямовані на усунення або нейтралізацію причин і умов злочинності. Тому попереджувальна діяльність за змістом, масштабами заходів і кількістю суб'єктів, що беруть у ній участь, є ширшою і багатшою, ніж практика застосування кримінального покарання.

1. Конституція України, К., 1996.

2. Закон України "Про міліцію".

3. Закон України "Про прокуратуру".

4. Положення "Про Міністерство внутрішніх справ України", затвердженим Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138.

5. Васильєв В.Л. Юридическая психология. СПб., 2000.

6. Майерс Д. Социальная психология. М., Норма. 2001.

7. Словник термінів з юридичної психології К., НАВСУ, 1997.

8. Кримінологія: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 295 с.

9. Юридична психологія: Альбом з коментарями. К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2000.

10. Юридична психологія: Підручник // За заг. ред. Я.Ю. Кондратьева. К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2000.

Примечаний нет.