книга Курсовая.Су
поиск
карта
почта
Главная На заказ Готовые работы Способы оплаты Партнерство Контакты Поиск
Культура и ее значение для жизнедеятельности общества в социальном аспекте ( Курсовая работа, 24 стр. )
Культура и коллективное бессознательное: концепция Карла Густава Юнга не45322 ( Контрольная работа, 26 стр. )
Культура и личность ( Реферат, 8 стр. )
Культура и общество ( Контрольная работа, 10 стр. )
Культура и природа ( Контрольная работа, 28 стр. )
Культура и религия Древнего Египта ( Контрольная работа, 33 стр. )
КУЛЬТУРА И СУБКУЛЬТУРА 18 ( Реферат, 21 стр. )
Культура и творчество ( Контрольная работа, 16 стр. )
Культура и цивилизация ( Реферат, 20 стр. )
Культура и цивилизация, Русская культура е3452422 ( Контрольная работа, 26 стр. )
Культура и цивилизация ( Контрольная работа, 17 стр. )
Культура и цивилизация, Русская культура еу55223 ( Контрольная работа, 14 стр. )
Культура и цивилизация 2008-20 ( Реферат, 20 стр. )
Культура и цивилизация ( Реферат, 15 стр. )
Культура и цивилизация ( Контрольная работа, 17 стр. )
Культура и этика предпринимательства ( Контрольная работа, 31 стр. )
Культура как общественное явление ( Реферат, 16 стр. )
Культура как объект управления ( Курсовая работа, 39 стр. )
Культура как поиск смысла ( Курсовая работа, 27 стр. )
Культура как проблема психоанализа - З.Фрейд ( Курсовая работа, 21 стр. )
Культура как социальное явление ( Контрольная работа, 18 стр. )
Культура как социальное явление. Социальные функции культуры ( Контрольная работа, 21 стр. )
Культура как условие формирования человеческого в человеке. ( Реферат, 16 стр. )
Культура Киевской Руси ( Реферат, 22 стр. )
Культура Киевской Руси ( Реферат, 21 стр. )

ПРОБЛЕМИ НІВЕЛЮВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ІДЕАЛУ У ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Висвітлюються проблеми співвідношення процесів глобалізації та демократизації та чинники нівелювання демократичних цінностей та ідеалів, джерелом яких є глобалізація чи її наслідки. Серед них у статті аналізуються проблеми, пов'язані зі зниженням ефективності демократії і відповідно її делегітимізації, обмеженням ролі та впливу сучасної держави та зростанням індивідуалізації сучасних суспільств.

Ключові слова: глобалізація, демократизація, лібералізм, суспільний договір, демократичні цінності, індивідуалізація.

Остання чверть ХХ ст. і початок ХХІ ст. позначені двома взаємопов'язаними тенденціями: глобалізацією і демократизацією. Метафорою, що відтворює сенс глобалізації, є твердження про те, що ми живемо у "дедалі щільнішому світі" (a shrinking world), де події у будь-якій точці земної кулі так чи інакше стосуються людей, що перебувають у радіально протилежному місці [1, с.56]. Глобалізація як об'єктивний історичний процес становлення єдиного цілісного світу, що просторово "стискається", "ущільнюється", стала результатом еволюційного ускладнення та інтенсифікації відносин і взаємодій як всередині спільнот, так і між спільнотами та державами, що формувало все більшу взаємозалежність світу, яка є основою процесу глобалізації і дедалі посилюється під впливом багатьох чинників. На початку ХХІ ст. глобалізація усвідомлюється як багатоваріантне, складне та суперечливе явище, наслідки якого стають все відчутнішими як на різних рівнях світової системи, її елементів - національних і соціальних систем, так і на рівні локальних спільнот, окремого індивіда. Це зробило її об'єктом дослідження багатьох соціальних наук [2]. Більшість дослідників глобалізації визначають такі її основні виміри: асиметричність; універсалізація та гомогенізація світу; транснаціоналізація зв'язків і відносин, посилення впливу недержавних акторів; "розмивання", "прозорість" національних кордонів, взаємопроникненість (пенетративність) спільнот; трансформація ролі держави на міжнародній арені, обмеження її впливу як на внутрішні, так і на зовнішні процеси; стихійність, нерегульованість процесів глобалізації, загроза світового хаосу, що дає підстави визначати сучасні суспільства як "суспільства ризику" (У.Бек, Н.Луман) та обґрунтовувати необхідність механізмів глобального управління чи регулювання.

Суперечливість процесу глобалізації, його нелінійний характер зумовлює

1. Plattner M. F. Globalization and Self-Government // Journal of Democracy. - 2002. - T.13. - №3.

2. Чешков М. Глобализация: сущность, нынешняя фаза, перспективы// Pro et Contra. - 1999.- Т.4. - Осень.

3. Фукуяма Ф. Конец истории? http://grachev62.narod.ru/Hrest_2/Fuk.html

4. Huntington S.P. The Third Ware: Democratization in the Late Twentieth Century. - Norman: University of Oklahoma Press, 1991.

5. Markoff J.The Great Wave of Democracy in Historical Perspective, Ithaca, N.Y.,1994, p. 18. Цит.за: Никитченко А.Н. Транснационализация демократии. (Третья волна демократизации в свете теорий международных отношений) // Полис.- 1996.- № 5.

6. Фрідмен Т. Л. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію:Пер. з англ.- Львів, 2002.

7. Mann M. Globalization and September 11 // New Left Review. - 2001.- № 12.

8. Ги Э. Культура и демократия. - М., 1992.

9. Асснер П. Парадокси розвитку світового співтовариства//Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. - К., 1997.

10. Бауман З. Индивидуализированное общество:Пер.с англ. /Под ред.В.Л.Иноземцева.- М., 2002.

11. Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска// МЭиМО.- 2002.- № 5.

12. Меркель В., Круассан А. Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях// Полис.- 2002. - № 1-2.

13. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова. - М., 2001.

14. Уткин А.И. Векторы глобальных перемен: анализ и оценки основных факторов мирового развития// Полис.- 2000.- № 1.

15. Фергюсон Й. Глобальное общество в конце двадцатого столетия // Международные отношения: социологические подходы. - М., 1998.

Примечаний нет.

2000-2024 © Copyright «Kursovaja.su»