Він засвідчує потреби в конкретних кількостях товарів споживчого призначення, які окремий покупець (група покупців, суспільство взагалі) бажають придбати. Здебільшого з попитом ототожнюють потребу в товарах і послугах, що забезпечена необхідними грошовими та іншими платіжними засобами. У маркетинговій політиці під кількістю товарів, на яку є попит, розуміють обсяг товарної маси, що її споживачі бажають придбати. Ця величина не є тотожною кількості товару, фактично придбаного покупцями, оскільки дуже часто споживачі бажають мати якогось товару більше, ніж можуть купити. Реальність чи умовність бажання покупця придбати певний товар (послугу) визначається наявністю в нього відповідної суми грошей.
Кількість товарів, на які є попит, залежить від:
1) ціни товару чи послуги;
2) смаків покупців;
3) прибутків споживачів;
4) розподілу доходу між сім'ями і домашніми господарствами;
5) цін на товари-замінники;
6) загальної кількості покупців товару чи послуги;
7) інфляційних очікувань.
Найбільший вплив на попит справляє ціна товару (послуги). Залежність між цінами і кількістю продукції, на яку є попит, має обернений характер: за вищих цін споживачі купуватимуть менше, ніж за низьких. Цю безумовну залежність найчастіше називають законом попиту. Смаки та уподобання споживачів (стосовно окремих продуктів) можуть справляти позитивний чи негативний вплив на попит. Розвиток нової техніки також може докорінно змінити вподобання покупців. Так, наприклад, поява відеомагнітофонів та мініатюрних знімальних відеокамер практично ліквідувала торгівлю аматорськими (з вузькою плівкою) кінокамерами. Збільшення кількості споживачів на ринку також збільшує певні різновиди попиту: так, наприклад,
|