При здійсненні своїх функцій менеджери використовують різні прийоми. Але багаторазове повторення одних і тих же прийомів формує його конкретний стиль у роботі. Використання конкретного стилю керівництва обумовлюється дією двох основних факторів - ситуації і особистих якостей менеджера.
В основу класифікації індивідуальних стилів керівництва покладено характер відносин між менеджером і підлеглими працівниками.
Авторитарний (одноосібний) стиль керівництва
Авторитарний стиль роботи полягає у тому, що менеджер замикає всі зв'язки на собі, а підлеглим надає мінімум інформації. Він суворо контролює дії підлеглих, часто втручається в їхню роботу, вимагаючи чітко виконувати його вказівки, залишаючи для працівників тільки невелику можливість для прояву самостійності та ініціативи.
Менеджер, який дотримується такого стилю догматичний, обов'язково вимагає підкорення людей своїй волі, не терпить заперечень і не прислуховується до іншої думки. Якщо і проводить наради, то тільки формально, тому то рішення у нього готові ще до наради.
Критику не терпить і не визнає своїх помилок, але сам любить критикувати інших. Він вважає, що адміністративні покарання є кращим способом впливу на підлеглих з метою одержання високих трудових досягнень.
Сам багато працює і заставляє працювати інших навіть у неробочий час. Часто іде на ризик, але виважено.
Вимагає від підлеглих все, що вважає за потрібне, не рахуючись з тим, що його вимоги нерідко виходять за рамки власне службових відносин і призводять до порушень трудового законодавства.
У спілкуванні з людьми часто невитриманий і навіть грубий. Але він може бути і доброзичливим, коректним, уважно вислуховувати пропозиції підлеглих, проте не враховувати їх при прийнятті остаточного рішення. У цьому випадку стиль за суттю залишається авторитарним .
У цілому менеджер - автократ скрізь виступає від свого імені, не поважаючи думки інших.
На практиці авторитарний стиль у такій різкій формі зустрічається рідко, а Інколи авторитарні методи і прийоми роботи можуть викликати симпатію і повагу через оперативне рішення поставлених завдань,
В уявленні деяких підлеглих часто автократом стає і керівник, який діє за Чіткий планом і реалізує його всупереч будь-яким обмеженням. У цьому вигадку він може бути жорстким, але не жорстоким, безкомпромісним, але справедливим, владним, але не пригнічуючим, рішучим, але не самовпевненим.
Звичайно такий менеджер здатний швидко вирішувати проблеми на базі самоорганізації працівників, сміливо і завчасно приймати рішення і наполегливо добиватися їх виконання.
Проте у більшості менеджерів авторитарного стилю керівництва недостатньо розвинуті особисті якості, переважають бажання командувати і безперечного підкорення. І тоді найбільш здібні та ініціативні працівники, які знають свою дійсну ціну і мають почуття власної гідності, прагнуть вийти з-під такого керівництва. [13 , c.136]
Таким чином, адміністрування зводиться до того, що менеджер просто не може керувати по-іншому тому, що звик тільки забороняти і давати розпорядження, не вміє залучати однодумців, спрямовувати їх до ініціативного виконання своїх зобов'язань.
Поява менеджера-автократа нерідко пов'язана з якостями його особистості та особливостями характеру та темпера
|