1. Загальні положення про джерела міжнародного приватного права

2. Внутрішнє законодавство як джерело міжнародного приватного права

3. Міжнародний договір і звичай в якості джерел міжнародного приватного права

4. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права

5. Місце правової доктрини серед інших регуляторів міжнародних приватноправових відносин

6.Міжнародні уніфіковані торгові терміни "Інкотермс" як джерело міднародного приватного права

Термін "джерела права" може вживатися в кількох значеннях. Найпопулярнішими з них є розуміння джерела права як чинника, що породжує право, і як форми правотворення (форми норми права). У такому разі, ведучи мову про джерела приватного права, маємо на увазі чинники, елементи, які створюють у процесі взаємодії сукупність (явище, категорію) нової якості.

Існує кілька видів джерел приватного права.

1. Оскільки приватне право є наднаціональною системою права, що має за основу так звані "загальнолюдські цінності", то головним його джерелом є норми природного права, які створюють своєрідне правове підґрунтя взаємин приватних осіб між собою, а також зазначених осіб із суспільством. Ці норми охоплюють природні, невід'ємні права людини. Зокрема вони зафіксовані у Загальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року й інших аналогічних міжнародних угодах. До таких норм належить право: на життя, на приватне життя, на приватну власність тощо.

Примечаний нет.