1. Форми міжнародного бізнесу в Україні...................................................3

Завдання 2......................................................................................................13

Завдання 3......................................................................................................15

Завдання 4......................................................................................................16

Література......................................................................................................18

Розвиток спільного підприємництва на території України бере свій початок із часів так званої перебудови, коли в останні роки існування СРСР відбувалася дезінтеграція монолітної колись адміністративно-командної економічної системи. Юридичною підставою для створення СП був Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 січня 1987 р. "Про питання, пов'язані зі створенням на території СРСР та діяльністю спільних підприємств, міжнародних об'єднань та організацій за участі радянських та іноземних організацій, фірм та органів управління". Причому створення СП розглядалося саме як інструмент демонтування бюрократичного "соціалізму", протидії спротиву реформам з боку компартійної номенклатури.

Спільні підприємства - різновид підприємств з іноземними інвестиціями.

Вважалося, що така форма господарської діяльності принесе до дефіцитної економіки Радянського Союзу капітали та технології, а також постане своєрідною відповіддю на виклики транс-націоналізації з участю корпорацій країн Заходу. Однак усі ці вихідні положення були помилковими. По-перше, СП ніде у світі не є дуже помітним каналом надходжень інвестицій - можна сказати, що в них обмежені цілі господарювання, а відповідно - обсяги внесків. По-друге, логіка життя технологій та підприємницькі інтереси власників патентів, ноу-хау не припускає можливості передання саме каналами СП найбільш передових досягнень науки і техніки. Адже вони спочатку "працюють" на ринку країни метрополії, потім технологічно місткі товари потрапляють на ринки інших країн, і лише на пізніших стадіях життя технології вона передається до інших країн, причому і тут пріоритет надається не СП, а структурам власного володіння, передусім філіям. По-третє, геополітична функція СП як альтернативи ТНК була надуманою та нереалістичною, зокрема і через наведені вже аргументи.

1. Цыганкова Т. М. Розвиток системи регулювання міжнародної торгівлі. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г.Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001.

2. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебное пособие. - М., 1996. - 196 с.

3. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения: Учебное пособие / Под ред. Н.Н. Ливенцева. - М., 1996. - 160 с.

4. Гладков И.С. Экономика и мирохозяйственные связи промышленно развитых и развивающихся стран: Учебно-справочное пособие. - М., 1996. - 108 с.

5. Киреев А. Международная экономика. - М.: Международные отношения, 1999.

6. Козик В.В., Міжнародні економічні відносини. - К.: Знання-Прес, 2000.

7. Багрова І.В. Міжнародна економічна діяльність України. - К.: ЦУЛ, 2004.

Примечаний нет.