Зміст 2

1. Інструменти міжнародного кредитування 3

2.Міжнародні кредити та міжурядові позики 4

3Основні види кредитних операцій на світовому ринку капіталів 7

4.Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації 9

5.Європейський банк реконструкції та розвитку 16

6. Зростання ролі міжнародних валютно-фінансових організацій 17

Список використаної літератури та джерел: 20

Міжнародний рух позичкового капіталу, пов'язане з міждержавними кредитами й банківськими депозитами, звичайно в платіжному балансі ставиться до поняття інших інвестицій. Це залишкова категорія інвестицій, що включає всі інші міждержавні пересування капіталу, не віднесені до прямих, портфельним інвестиціям або резервним активам.

Міжнародне запозичення й кредитування - видача й одержання засобів у борг на строк, що передбачає виплату відсотка за їхнє використання. У міжнародних масштабах як позичковий капітал в основному використовується офіційний капітал з державних джерел, хоча міжнародне кредитування із приватних джерел також досягає значних розмірів. Основні інструменти міжнародного запозичення й кредитування , що перебувають у платіжному балансі:

Торговельні кредити - вимоги й пасиви, що виникають у результаті прямого надання кредиту постачальниками й покупцями по угодах з товарами й послугами, і авансові платежі за роботу, що здійснюється у зв'язку такими угодами. Торговельні кредити можуть надаватися як урядом, так і частками підприємствами й іншими неурядовими організаціями. Більшість із них є короткостроковими.

Позики - фінансові активи, що виникають у наслідку прямого позичання засобів кредитором позичальникові, у результаті якого кредитор або не одержує ніякого письмового гарантійного зобов'язання від позичальника, або одержує борговий цінний папір. До числа позик ставляться позики на фінансування торгівлі, інші позики й аванси, включаючи іпотечні позики, фінансові Лізи, а також кредити МВФ. Позики можуть надаватися й виходити грошовою владою, урядом, банками й іншими секторами й ділиться на короткострокові й довгострокові.

Валюта - банкноти й монети, що перебувають в обороті й використуємі для здійснення платежів. Національна валюта, що перебуває в розпорядженні нерезидентів, уважається пасивом, а іноземна валюта, що перебуває в розпорядженні резидентів - активом. Валюта може перебувати в розпорядженні грошової влади й банків.

Депозити - деноміновані в місцевій або іноземній валюті перекладні депозити, які безперешкодно на першу вимогу перетворюються в готівку й можуть бути використані для здійснення платежів. Депозити резидентів за рубежем є пасивом, а депозити нерезидентів усередині країни - активом. Депозити здійснюються грошовою владою й банками.

1. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник.-К.:Т-во "Знання", КОО, 1999

2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А.С.Філіпенко, В.І.Мазуренко, В.Д.Сікора та ін.-К.: Либідь, 2002

3. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного.-К.: Феміна, 2005

4. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі.-К.: Наук. думка, 2004

5. Школа І.М. Міжнародні економічні відносини. Чернівці, 2000

6. Гальчинський А.С. Сучасна валютна система.-К.: Вища шк., 1999

Примечаний нет.