В економічній літературі зустрічаються різні формулювання її сутності. Наведемо визначення, яке дали експерти ООН: це обмежені регіони, які характеризуються такими основними рисами:
o в них відсутнє мито (або воно фіксується на мінімальному рівні), на ввіз та вивіз устаткування, вихідних і проміжних матеріалів, а також готової продукції на експорт при максимальному спрощенні всіх процедур, обумовлених експортно-імпортними операціями;
o існує пільговий режим оподаткування і вільний обіг конвертуємої валюти в умовах загальної свободи міжкраїнових фінансових трансакцій;
o держава надає загальні гарантії від конфіскації іноземної власності і надає зареєстрованим у зоні фірмам широке коло пільг та привілеїв.
У міжнародній практиці нараховується понад трьох десятків різновидностей вільних економічних зон. За матеріалами ООН зустрічаються такі їх види: митна, безмитна, зовнішньоторговельна, торговельна, безмитна торговельна, особлива економічна, спеціальна, вільна, відкрита, промислово-торговельна, виробнича, промислова, промислово-експортно-виробнича, експортно-виробнича, експортна, привілейована підприємницька, сприяння інвестиціям, спільного підприємництва, спільна, "Макьюладорас" (мексиканський термін зони), економічного і науково-технічного розвитку, техніко-впроваджувальна, науково-технічна, страхових і банківських послуг та інш.
|
1. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. - М., 1998.
2. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. - М., 1999.
3. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: навчальний посібник. - К.:2001
4. Балабанов И.Т. Внешнеэкономические связи. - М., 1998.
5. Основы внешнеэкономических знаний. - М., 1990.
6. Фомичев В.И. Международная торговля. - М., 1998.
|