Митний тариф - це єдиний економічний інструмент державного регулювання зовнішньої торгівлі, що охоплює всю її товарну номенклатуру. Цей інструмент застосовують усі держави світу. В загальному плані ввізне і вивізне мито являє собою податок на товари, що переміщуються через митний кордон держави. Застосовуючи мито, держава регулює (стимулює) розвиток певних галузей національної економіки.
Митний тариф може ефективно регулювати як імпорт, так і експорт, і тому за своєю структурою поділяється на дві складові: імпортний та експортний тариф.
Імпортний митний тариф (ввізне мито) - головний інструмент регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень.
Експортний митний тариф (вивізне мито) - інструмент регулювання експорту. Він застосовується значно вужче ніж імпортний митний тариф.
Експортний митний тариф країни використовують головним чином для регулювання експорту окремих товарів, як правило, сировини і напівфабрикатів, з метою забезпечення цими товарами вітчизняних виробництв - споживачів цієї продукції, а також для одержання додаткових надходжень до бюджету.
Загалом митний тариф застосовується як інструмент, що забезпечує дійовий державний контроль за проходженням вантажів через митний кордон. Крім цього, практично всі країни використовують митний тариф як інструмент фіскальної політики, що найефективніше забезпечує надходження грошей до державного бюджету.
Доцільно зауважити, що митний тариф не тільки визначає абсолютну величину мита на окремий товар, але й встановлює співвідношення ставок ввізного та вивізного мита на товари, що відрізняються ступенем переробки.
Ефективність, багатоаспектність та специфіка впливу митного тарифу на розвиток зовнішньоторговельних зв'язків та економіки в цілому вимагають від уряду науково обґрунтованого підходу до визначення рівня митних тарифів - ввізного та вивізного мита.
|