|
Грузино-російський конфлікт не тільки не йде на спад, а й розростається до міжнародно-геополітичного масштабу. Як повідомили всі світові інформагентства, днями Рада Безпеки ООН одноголосно схвалила проект резолюції щодо ситуації в зоні грузино-абхазського конфлікту. Документ закликає Грузію виконувати всі міжнародні домовленості, що стосуються цього конфлікту. Миротворчий мандат Росії в Абхазії продовжений до 15 квітня наступного року.
Нинішній варіант російської резолюції, як відомо, є результатом компромісу. Перший варіант, який РФ внесла в Радбез ще 3 жовтня, не тільки продовжував мандат миротворців і засуджував грузинську політику, а й вимагав від офіційного Тбілісі вивести війська зі східної частини Кодорської ущелини. Нагадаємо, що його східна частина контролюється Грузією, а західна - невизнаною республікою Абхазія. Посол США при ООН Джон Болтон назвав перший варіант резолюції недостатньо збалансованим і заявив, що його країна не підтримає такий документ. Проте другий варіант, "м'якіший", узгоджений Росією з Німеччиною та низкою інших країн, США підтримали, як вважають більшість аналітиків, в обмін на підтримку Росією санкцій ООН проти КНДР.
Президент Грузії Михайло Саакашвілі відреагував миттєво, заявивши, що Тбілісі не збирається виконувати цю резолюцію Радбезу. Понад те, влада Грузії як і раніше виступає проти присутності російських миротворців у Абхазії та Південній Осетії, оскільки Москва нібито відкрито й демонстративно допомагає "сепаратистам". Росія ж заявляє, що миротворці можуть бути виведені тільки на прохання нинішньої влади Абхазії й Південної Осетії.
Словом, вогнище напруги на Кавказі продовжує розгоратися. Чому ж керівників РФ, за їхніми заявами, нинішнє керівництво Грузії "вже дістало"? Чим загрожує регіону та всьому світу відмова офіційного Тбілісі виконувати резолюцію Ради Безпеки ООН і небажання йти на компроміс із Росією? Де межа ескалації цього конфлікту? На ці та інші запитання редакція "УіСС" попросила відповісти відомого російського вченого-геополітика Олександра ДУГІНА.
Процеси, що відбуваються сьогодні в Грузії та довкола неї, показові в тому, що вони кидають Росії виклик, - відзначив передусім Олександр Гельєвич. - Михайло Саакашвілі діє так різко для того, щоб втягнути американців у жорстке протистояння з Росією. Очевидно, керівники Вашингтона свідомо привели нинішнього президента Грузії до влади, щоб у всьому суперечити та протидіяти РФ. Але ситуація в цій закавказькій державі така, що потягнути самостійно конфлікт з Росією Саакашвілі не може. Тобто ситуація як в економіці, так і в політиці розвивається для нього й для країни в цілому дуже погано. Єдиний спосіб утриматися при владі для президента Грузії - почати жорсткий конфлікт. Саме його він нині й провокує. Ще одна мета - переконати Захід у тому, що їм треба підтримати його.
Очевидно, що після рішення Радбезу ООН щодо ситуації на кордоні між Грузією та Абхазією й після неадекватної реакції на нього Саакашвілі слід чекати нових провокацій. Зокрема, можливі дії із загострення не тільки грузино-абхазського, а й грузино-осетинського конфліктів.
Чому ж відносини між Москвою та Тбілісі такі конфліктні? Тому що ситуація, що склалася в Грузії й загалом на Кавказі, - це геополітична проблема, пов'язана з протилежними позиціями цих держав на пострадянському просторі.
|
На уровень вверх
Купить