|
Самострахування це процес в управлінні ризиком: заплановане прийняття на себе чистого ризику замість придбання страхування; фінансова підготовка до усунення наслідків чистих ризиків шляхом завчасного створення відповідних фондів (резервів), що є достатніми для покриття можливих утрат
Часто використовується в практиці страхування, що забезпечує виплату компенсацій працівникам, де збиток досить передбачуваний. Менші збитки, що зустрічаються часто, є кращим об'єктом для самострахування, чим великі, але рідко відбуваються збитки. Програми самострахування часто створюються для того, щоб утримувати на своїй відповідальності збитки до визначеного ліміту, а страхування здобувається понад цим рівнем. У більшості штатів США здійснюється регулювання самострахування в такий же спосіб, як і страхової діяльності (потрібне представлення свідчень про самострахування в тих випадках, коли воно проводиться для дотримання вимог закону про обов'язкове страхування відповідальності, зв'язаної з використанням засобів автотранспорту, і відповідальності, зв'язаної з виплатою компенсацій працівникам).
Групове самострахування ( self-insurance) в управлінні ризиком являє собою об'єднання декількох невеликих організацій, що не в змозі здійснювати самострахування індивідуальне, у досить великий пул, що надає можливості для реалізації програм самострахування для кожного з його членів.
Сутність самострахування
Страхування майна громадян (самострахування) - це складний механізм, організація і розвиток якого визначаються умовами певних видів страхування, які різняться між собою проведенням певних організаційних та інших заходів, а також зацікавленістю потенційних страхувальників у страховому захисті, їх економічними можливостями для укладення договору страхування, розмірами страхового забезпечення, тарифних ставок тощо.
Усі види страхування майна громадян належать до загальних (ризикових) видів страхування, сутність яких проявляється в наданні необхідної економічної допомоги страхувальникам-громадянам у разі знищення або пошкодження їхнього майна внаслідок непередбачених обставин (стихійного лиха, пожежі, аварії, викрадення, протиправних дій третіх осіб тощо). До таких видів належать страхування будівель, домашнього майна, тварин, транспортних засобів, на випадок ремонту квартири тощо.
В Україні механізм страхування майна громадян активно діяв до ринкових реформ. Так, надходження страхових платежів за добровільними видами страхування майна громадян становили у 1976 році 35,5 млн. крб., у 1980 році - 52,2 млн. крб., тобто зросли на 47,0%, у 1990 році - 118 млн. крб. і порівняно з 1980 роком зросли на 126,1%, або майже у 2,5 рази.
Незважаючи на те, що серед населення найпривабливішими були добровільні види особистого страхування (особливо довгострокове страхування життя), питома вага надходжень за добровільними видами страхування майна громадян збільшилася з 4,3% в 1976 році до 5,5% в 1990 році.
Зростання обсягів надходжень страхових платежів стало наслідком значного збільшення кількості укладених договорів страхування майна (крім страхування тварин) і збільшення розміру страхової суми.
У 90-х роках в Україні починає будуватися власна модель ринкової економіки. Звідси закономірна поява особливостей розбудови й окремих сегментів ринкової економіки, зокрема великої перебудови зазнало і страхування. Саме на початок 90-х років припадає створення поряд із Держстрахом перших альтернативних страхових організацій, що привело до зародження і розвитку страхового ринку У
|
|
1. Закон України "Про страхування" // Урядовий кур'єр. - 1996. - 18 квітня.
2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" // Голос України. - 2001. - 14 листопада.
3. Александров "Комерческое страхование" Д. 1998;
4. Александрова "Страхование" ; Д.2000
5. Заруба О.Д. "Страхова справа" : підручник - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. - 321 с.
6. Осадець "Страхование"; К.2000
7. Осадець С.С. Страхування - К.: КНЕУ, 1998.-528с.
8. Рейтман Л.И. "Страховое дело" 2002 р., 142 с. ;
|
На уровень вверх
Купить