Життя, особливо в наш непростий час, повне несподіванок. Людина може ви-явитися жертвою катастрофи або пограбування, раптово занедужати, унаслідок зміни ринкової кон'юнктури можуть не виправдатися розрахунки підприємця на одержання прибутку. У цих і безлічі інших випадків виникає необхідність заздале-гідь забезпечити себе від їхніх шкідливих наслідків або звести них до мінімуму. Чимало людей постійно знаходиться в зоні підвищеного ризику. Це пожежні, пра-цівники охоронних служб, рятувальники, інкасатори, представники цілого ряду інших професій. При надходженні їх на роботу або призові на службу відповідні міністерства, відомства й інші організації приймають на себе зобов'язання по стра-хуванню життя і здоров'я зазначених осіб на випадок смерті або стійкою втрати працездатності. Багато громадян у передодні старості і зв'язаного з нею зниження працездатності хочуть забезпечити собі хоча б прожитковий мінімум, для чого прибігають до послуг спеціалізованих організацій, що, приймаючи від громадян одноразово або періодично визначені внески, гарантують їм при настанні обумов-леної події (наприклад, при дожитті до обговореного віку) виплату відповідних сум, що перевершують, як правило, ці внески. В усіх зазначених випадках мова йде про страхування, при якому спеціалізовані організації - страховики збирають вне-ски з громадян і організацій (страхувальників), що уклали з ними договори страху-вання. За рахунок цих внесків (страхових премій) у страховика утвориться особли-вий страховий фонд, з якого при настанні передбаченого в договорі страхового випадку (смерті, утрати працездатності, знищення майна, неотримання прибутку і т.д.) страховик сплачує страхувальникові або іншій особі обумовлену грошову су-му.
Прийнято вважати, що початок страховій справі було покладено В XVII ст. у лондонської кофеїні Едварда Ллойда. У кофеїні зустрілися купці, багато хто з яких зазнали чималих збитків внаслідок плавання і ніколи не повернувшихся з кораб-лів. Нерідко кораблі і їхні команди ставали, та й зараз стають, жертвами морських піратів. Купці вирішили у випадку загибелі і пропажі кораблів не залишати в лиху того, хто спорядив корабель в експедицію, а розподіляти понесений збиток між усіма. Для цього домовилися робити відрахування від вартості майна, що бере участь в експедиціях, за рахунок яких створити особливий фонд. З цього фонду і виявлялася допомога купцеві, що потрапив у лихо. Саме так і зародилося страху-вання в його сучасному розумінні, хоча потреба у взаємодопомозі відчувалася лю-дьми здавна.
Страхувальники прагнуть до одержання грошової компенсації збитку, заподія-ного особистості або майну в результаті випадкових обставин, причому розмір цієї компенсації повинний бути якнайвище і у всякому разі більше суми сплаченої страхової премії. Страхова виплата часом виступає для страхувальника єдиним способом покриття збитків. У деяких видах страхування (наприклад, накопичува-льному) метою страхувальника може бути також одержання частини доходу від вкладення сум сплачених їм премій у ті або інші ринкові активи (інвестиційний доход). Нарешті, не можна забувати про тім почутті "захищеності", що випробує страхувальник, що уклав договір з надійною страховою компанією.
Страховик, у свою чергу, має на меті одержати страхову премію, укласти неї в ті або інші активи і витягти інвестиційний доход. Висновок договорів страхування для нього - вид підприємницької діяльності, що можливий тому, що далеко не за кожним договором настає страховий випадок. Страхові ж премії приєднуються по кожному з договорів, що дозволяє створити ф
|