Невід'ємним правом людини є право мешкати поза забрудненим навколишнім середовищем. Екологічні катастрофи - Сівесо, Італія, 1976 р.; Бхопал, Індія, 1984 р.; Чорнобиль, Україна, 1986 р.; Ексзон Валдес, США, 1989 р. - привернули увагу людства, загострили розуміння небезпеки для життя, здоров'я, господарської діяльності людини. Уже сьогодні відчутно зросла захворюваність, спричинена різними забрудненнями, неможливістю використовувати певні водні та земельні ресурси. Уряди багатьох країн ухвалили закони, що регулюють питання відповідальності та компенсацій за забруднення. Було встановлено жорсткий контроль за додержанням превентивних заходів виробниками, постачальниками, перевізниками, власниками місць зберігання забруднювальних речовин. Національні законодавства та міжнародні угоди покладають безумовну відповідальність за викиди небезпечних речовин у навколишнє середовище за принципом "платить осквернитель". При цьому заподіювач шкоди повинен компенсувати не лише прямі втрати, а й витрати на очищення забруднених водойм та ґрунту.
|
1. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Знання, 1998. - 374с.
2. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Соціально-економічні основи страхування. - Суми: Видавництво "Університетська книга", 1999. - 252с.
3. Страхування / За ред. С.С. Осадьця. - К.: КНЕУ, 2002. - 599с.
|