|
Оплата праці - це винагорода, обчислена звичайно в грошовому вираженні, що за трудовим договором власник або уповноважений їм орган виплачує працівникові за виконану їм роботу.
Оплата праці, її організація - один з найважливіших елементів нашого суспільства. За багато років у ньому нагромадилося чимало проблем як чисто економічних, так і соціальних, моральних. Під оплатою праці розуміють частину вартості створеного працею продукту, видану працівникові наймачем у грошовій формі.
Заміна централізованої системи керування економікою породила значних труднощів у встановленні заробітної плати безпосередньо на підприємствах. Розвиток економіки в умовах перехідного періоду, зв'язаний зі зниженням ефективності господарства і падінням виробництва, високою інфляцією на старті реформ, обумовили істотне зниження рівня життя значної частини населення, зниження реальної заробітної плати і пенсій, ріст безробіття і соціальних конфліктів. Хронічний недолік бюджетних засобів обмежив можливості проведення активної соціальної політики. Підсилилася диференціація доходів, ослабнули стимули до творчої праці. Через важке фінансове становище багатьох підприємств росте заборгованість по заробітній платі, руйнується соціальна інфраструктура, що раніше утримувалася за рахунок підприємств.
Зі змінами в економічному і соціальному розвитку країни істотно міняється і політика в області оплати праці, соціальної підтримки і захисту працівників. Багато функцій держави по реалізації цієї політики передані безпосередньо суб'єктам, що самостійно встановлюють принципи і форми оплати праці і матеріального стимулювання результатів праці працівників.
Актуальність даної проблеми полягає у розгляді принципів і форм оплати праці в ринковій економіці і зростанню ролі матеріальної зацікавленості працівників у поліпшенні кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.
Метою написання роботи з'явилася повна і всеосяжна характеристика організації оплати праці і матеріального стимулювання.
Виходячи з поставленої мети, у курсовій роботі розглядаються наступні задачі:
1)Вивчити принципи і форми оплати праці в ринковій економіці,
2)Виявити принципи матеріального стимулювання і його роль в умовах ринку,
3)Спробувати виявити перспективи і проблеми реформ оплати праці на підприємстві та в економіці України.
Робоча сила, як трактується в курсі економіки, - це сукупність фізичних і розумових можливостей людини, її здатність до праці. В умовах ринкових відносин "здатність працювати" робить робочу силу товаром. Але це не звичайний товар. Його відмінність від інших товарів складається в тому, що він, по-перше, створює вартість більше ніж коштує сам, по-друге, без нього неможливо здійснити будь-яке виробництво, по-третє, від нього багато в чому залежить ступінь (ефективність) використання основних і оборотних виробничих фондів.
Сформована за довгі роки система управління економікою призвела до виникнення феномену відчуженості трудящих від засобів виробництва. Виражається це в тому, що прибутки трудових колективів і окремих робітників практично не залежали і не залежать від ефективності використання ресурсів. У силу цього трудящі ставляться до них не хазяйновито. У цих умовах як ніколи гостро стоїть питання, на яке економічна наука і практика не дали дотепер відповіді: як зацікавити людей, спонукати їх працювати ефективно, заощаджувати живу і матеріалізовану працю, своєчасно і якісно виконувати свої задачі.
1. Сутність матеріального стимулювання працівників
До фонду заробітної плати належить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
До фонду основної заробітної плати належить заробітна плата, нараховувана за виконану роботу відповідно довстановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) за відрядними розцінками, тарифними ставками робітників та посадовими окладами службовців.
До основної заробітної плати включено також суми авторського гонорару працівників мистецтва, редакцій газет та журна
|
На уровень вверх
Купить