|
Економічна історія свідчить, що ріст економіки ніколи не буває гладким і рівномірної. За декількома роками пожвавлення ділової активності і процвітан-ня випливає спад чи навіть паніка, чи крах.
Економічна криза охоплює всілякі сторони життя суспільства. Він прони-кає усюди - у виробництво, будівництво, зайнятість, доход, на фондову біржу, і в політику. Навіть такі неекономічні явища як народжуваність і шлюби відчу-вають на собі всю повноту кризи.
Економічна криза різними шляхами й у різному ступені впливає на окре-мих індивідів і на окремі сектори економіки. Так, наприклад, найбільше від спаду страждають робітники і галузі промисловості, що випускають засоби ви-робництва, споживчі товари тривалого користування, будівництво. Виробницт-ва, що випускають споживчі товари короткочасного використання звичайно менше реагують на спад.
Підприємці спираються на визначене припущення про майбутнє, коли приймають рішення про інвестиції й обсяг виробництва. Якщо вони вважають, що наступний рік принесе із собою спад, то постараються зменшити інвестиції вже зараз. Коли ж, навпроти, очікують пожвавлення і значного росту цін, то квапляться закупити товари, розширити виробництво і будівництво.
Абсолютно також біржові гравці хочуть знати майбутнє, щоб мати мож-ливість діставати прибуток від чи покупок продажів акцій.
Уміння передбачати наслідки того чи іншого фактора означає можливість для підприємця заздалегідь ужити заходів, що дозволяють згладити негатив-ний вплив у випадку чи спаду стимулюючі міри у випадку пожвавлення.
Перед підприємцями всіх розвитих країн постійно коштує проблема про безпрограшне вкладення капіталу, тому вивчення економічних циклів з погляду прогнозування чи зростанні спаду економічної активності є однієї з найважли-віших задач сучасної економіки.
Розділ 1. Сутність економічної кризи
Суть економічної кризи
В економічній теорії відомо кілька типів економічних циклів, що назива-ють хвилями:
- цикли Н.Д. Кондратьева (50-60 років) - "довгі хвилі";
- цикли С. Коваля (18-25 років);
- цикли К. Жугляра (10 років);
- цикли Дж. Китчина (2 роки 4 місяці).
Короткострокові цикли прийнятий називати циклами Китчина, що при-святив цій проблемі свою роботу в 1923 році. Китчин зв'язував тривалість цик-лу, що він приймав рівної трьом рокам і чотирьом місяцям, з коливаннями сві-тових запасів золота. Однак, у даний час подібне пояснення причин коротко-строкового циклу може задовольнити далеко не всіх.
Більшість сучасних економістів, що підтримують ідею існування корот-кострокових економічних циклів, схильне розглядати їх лише як невід'ємну ча-стину загальної циклічної системи, основу якої складають середньострокові економічні цикли, що одержали назву циклів Жугляра, по імені французького економіста, що досліджувало економічні коливання в другій половині XIX століття.
Клемент Жугляр розглядав економічний цикл як закономірне явище, при-чини якого криються в сфері грошового обігу, точніше, кредиту.
Кризу - основну фазу циклу - Жугляр оцінював як оздоровляючий фак-тор, що веде до загального зниження цін і ліквідації підприємств, створених для задоволення штучно разросшего попиту.
Жугляр вважав, що повторення всіх економічних процесів, викликаних банківською діяльністю, відбувається кожні десять років.
Тривалість циклу Жугляра збігається з тривалістю циклів, основну при-чину яких деякі економісти бачили в термінах фізичного зносу активної части-ни основних виробничих фондів.
Варто згадати і про так званих будівельні цикли, чи циклах С. Коваля (американського економіста). С. Коваль вважав, що коливальні процеси (трива-лість циклу 15-20 років) зв'язані з періодичним відновленням жител і визначе-них типів виробничих споруджень.
Особливе місце в розробці теорії циклічності належ
|
На уровень вверх
Купить