|
Вступ
У даному рефераті було розглянуто два питання: договори та лексичні засоби і прийоми стандартизації ділової української мови. Зараз маємо велику кількість посібників з української ділової мови, тому дані питання широко висвітлені у науковій літературі. Оскільки у наш час ринкових відносин кожен хоче досягти успіху та реалізувати свої можливості, а одним із засобів для цього слугує добре знання мови ділових паперів, то дана тема є актуальною.
1. ДОГОВІР
Договір — це документ, в якому зафіксовано угоду між сто¬ронами про взаємодію (взаємне зобов'язання) й належним чином оформлено. Сторонами договору можуть бути фізичні особи, працівники, підприємства, організації, установи, фірми [2]. Однак Максименко В.Ф. надає більш точне визначення: договір — це документ, який засвідчує угоду двох або більше юридичних чи фізичних осіб про встановлення, зміну або припинення їх спільних дій згідно із зафік¬сованими в ньому цивільними правами та обов'язками.
Договір може укладатися між фізичними особами (ок¬ремими громадянами), юридичними особами (організа¬ціями), фізичними і юридичними особами відповідно до вимог чинного законодавства.
Незважаючи на значні відмінності, які мають місце в текстах договорів, при їх укладанні розкриваються, як правило, такі питання:
1. Назва документа (договір).
2. Місце й дата укладання договору.
3. Вступна частина (назви сторін, що укладають до¬говір, посади, прізвища, імена й по батькові осіб, що підписують договір, із зазначенням їх повноважень).
4. Предмет договору.
5. Обов'язки сторін.
6. Взаєморозрахунки сторін.
7. Відповідальність сторін.
8. Термін дії договору.
9. Умови припинення дії договору.
10. Додаткові умови.
|
На уровень вверх
Купить