Вступ

1. Демократичні реформи Солона, Пісістрата й Клісфена

1.1. Демократичні реформи Солона

1.2. Демократичні реформи Пісістрата

1.3. Реформи Клісфена

2. Цивілізація " Великих річок": державно-правовий аналіз

Висновок

Список використаної літератури

Антична Греція, і особливо, Афіни, є яскравим прикладом того, наскільки складний шлях цивілізаційного розвитку, як важко первісній людині позбутися майже тваринного стану і стати частиною цивілізації.

Клімат і географічне положення Аттики не сприяли розвитку землеробства, і тому незабаром його витіснила торгівля. Здавна люди, що мають достаток, що володіють землею і мають знатне походження, стояли на верхній сходинці соціальної ієрархії. Люди незнатного походження, що не мають високих прибутків не мали і ваги в суспільстві. Але з розвитком торгівлі з'явилася безліч людей, що завдяки тільки своїй заповзятливості зуміли нажити собі статок. Вони були рівні землеробській, корінній аристократії за майновим критерієм, але не мали головну умову для одержання соціальних і політичних прав - знатне прізвище. Вони стали потужною опозицією. Зростання невдоволення нової торгової еліти в сполученні з невдоволенням простого народу, що знаходився в кабалі в хазяїв, погрожував вилитися в серйозне зіткнення. Виникла необхідність у появі при владі правителя, що не допустив би цього. І така людина з'явилася. Сучасники і послідовники шанували Солона за розважливість, чесність і справедливість. Він провів реформу, після котрої будь-яка людина незалежно від походження могла стати власником високого статусу, підвищуючи свій майновий ценз. Люди одержали стимул для роботи.

Питання про характер взаємодії різних етнічних груп в ході виникнення і розвитку окремих цивілізацій надзвичайно важливе для розуміння історичних процесів старовини. Він зберігає свою актуальність і у наш час. І в зв'язку з цим, вивчення різних аспектів цієї проблеми на матеріалі історії Стародавнього Сходу може бути корисне не тільки для істориків старовини, але і для тих, хто займається рішенням задач сьогоднішнього дня, для істориків сучасності, що намагаються усвідомити можливі напрями розвитку постійно виникаючих конфліктних ситуацій, для політиків, в задачі яких входить рішення повсякденних проблем.

1. Андре Боннар Греческая цивилизация, М., 1993.

2. Андреев В.Ю. Греческий полис, М.,1976.

3. Виппер Р.Ю и Васильев А.А. История древнего мира, М., 1994.

4. Древняя Греция под ред. Струве В.В., М., 1965.

5. История государства и права зарубежных стран под ред. Галанзы В.А.М., 1963.

6. История древнего мира под ред. Дьяконова Б.Н., М., 1982.

7. История Древней Греции под ред. Авдиева Н.В., М., 1972.

8. Кечекьян С.Ф. Государство и право Древней Греции, М., 1963.

9. Кечекьян С.Ф. Держава і право Древньої Греції,М.,1963

10. Козырева Н.В, Цивилизация Месопотамии и чужеземные этносы // http://www.orient.pu.ru/old/ChaANE/MesEthnos.html

11. Колобова К.М. Очерки истории Древней Греции, Л., 1958.

12. Лурье С.Я. История Греции: курс лекций, С-Пб., 1993.

13. Покровский М.М. Этюды по афинской политии Аристотеля, М., 1893.

14. Федоров К.Г. Історія держави і права закордонних країн,Л.,1977

15. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса, Л., 1988.

16. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права, под ред. Чернеловского Д.П., М., 1994.

17. Яйленко В.П. Греческая колонизация VII-III в. до н.э., М., 1982.

Примечаний нет.