Актуальність роботи досить висока, адже О. Генрі - один із найпопулярніших американських новелістів початку XX ст. Письменник-гуморист і митець поетичного світовідчуття, чутливий та іронічний, він був надзвичайно уважним до прикмет реального буття Америки своєї доби і створив власний романтичний міф про "маленького американця". О. Генрі - добрий талант, який у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов, без чого не може бути життя, як його не може бути без кисню у повітрі.
Мета роботи дослідити художнє мовлення оповідань О.Генрі.
Об'єктом дослідження цієї курсової роботи є художнього мовлення оповідань О.Генрі.
Предметом дослідження є аналіз творчості О. Генрі.
О. Генрі займає в американській літературі виняткове місце як майстер жанру оповідання (англ. short-story). Перед смертю О. Генрі висловив намір перейти до складнішого жанру - до роману: "все, що я писав до цих пір, це просто балощі, проби пера, в порівнянні з тим, що я напишу через рік".
У творчості, проте, ці настрої нічим не виявилися - і О. Генрі залишився органічним художником "малого" жанру, розповіді. Не випадково, звичайно, що в цей період письменник вперше почав цікавитися соціальними проблемами і виявив своє негативне відношення до тогочасного суспільства.
Герої Генрі різноманітні: мільйонери, ковбої, спекулянти, клерки, прачки, бандити, фінансисти, політики, письменники, артисти, художники, робітники, інженери, пожежники - змінюють один одного. Як умілий конструктор сюжету, О. Генрі не показує психологічну сторону того, що відбувається: дії його персонажів не отримують глибокого психологічного мотивування, що й більш підсилює несподіванку фіналу.
О. Генрі не перший оригінальний майстер оповідання: він лише розвинув цей жанр, в своїх основних рисах що склався вже в творчості Т. Б. Олдріча (англ. Thomas Bailey Aldrich, 1836-1907). Оригінальність О. Генрі виявилася в блискучому застосуванні жаргону, гострих слівець і виразів, і в загальній колоритності діалогів.
Вже за життя письменника оповідання в його стилі стало вироджуватися в схему, а до 1920-их років перетворився на чисто комерційне явище: "методику" його виробництва викладали в коледжах і університетах, видавалися численні підручники і т. д.
Американські письменники міжвоєнного періоду: Ш. Андерсон, Т. Драйзер, Б. Гехт - протиставляли беззмістовності епігонів О. Генрі насиченим психологічним новелам.
|
. Time to write: how William Sidney Porter became O. Henry. Austin, 1986
5. Schneider D. Featured Book Review of 41 Stories by O. Henry
6. Stuart D. O. Henry: a biography of William Sydney Porter. Chelsea, 1990
7. Внуков Н.А. "Тот, кто называл себя О. Генри" Л., 1999.
8. Засурский Я. Н. Американская литература XX века. Некоторые аспекты литературного процесса. М., 1966.
9. Затонский Д. В. Искусство романа и XX век. - М.: Художественная литература, 1973. - 534 с.
10. Золотаревская Ф. О. Генри и его новеллы. М. 1991.
11. История американской литературы / Под ред. Н. И. Самохвалова. М., 1971. Ч. 1.
12. Левидова И. М.О. Генри и его новелла, М., 1983
13. Лукьяненко Т.А. Реалии как средство выражения национально-культурного своеобразия рассказов О. Генри
14. Мендельсон М. О. Современный американский роман. М., 1964.
15. О.Генри "Четыре миллиона", "Сердце Запада", "Горящий светильник", "На выбор" сборник рассказов" "Избранные произведения" М., 1991.
16. Одинцов В.В. О языке художественной прозы. М., 1973 С.28
17. Тимофеев Л.И. Основы теории литературы. М., 1963, С.339.
18. Эйхенбаум Б.М. "О. Генри и теория новелл", М., 1925
|