Вступ
Актуальність теми. Проблема типології держави довгий час є актуальною в рамках теорії держави й права. Типологія держави нерозривно пов'язана із вченням про форму держави, але не збігається з ним.
Якщо предметом вивчення форми держави є питання організації й устрою верховної державної влади, територіального устрою державної влади й методи її здійснення, то предметом типології держави становить вчення про народовладдя (демократії) як родової сутності держави. Тому, незважаючи на очевидний взаємозв'язок, форму держави не можна ототожнювати з типом держави, а типізацію держави - із класифікацією його форми.
Класифікація форми держави - це систематика держави, що ставиться до організації й устрою державної влади; типізація держави - суть розподіл (угрупування) держав з урахуванням факторів розвитку народовладдя як родової сутності держави. Форма держави співвідноситься з його типом як форма співвідноситься із сутністю взагалі: вона є зовнішня організація держави певного типу.
Переді мною стояло завдання як найглибше досліджувати різні типи держав.
Об'єктом моєї курсової роботи з'явилися типи держави. Незважаючи на зміни, що відбулися в українському правознавстві за останні роки, проблема історичних типів держави й права, а також питання про державу й право соціалістичного історичного типу як одного з її аспектів, так і не одержали належної наукової розробки. При цьому в спеціальній і навчальній літературі сформувалися дві основні тенденції у висвітленні теми.
Перша тенденція укладається у відмові від концепції суспільно-економічних формацій, що панувала на, протязі десятиліть як базової для виділення й характеристики окремих історичних типів держави й права під приводом її необґрунтованості, неактуальності, помилковості. Звичними стали звертання до інших теоретичних конструкцій (наприклад, цивілізаційний підхід).
Отже, ясна проблема для дослідження.
Курсова робота складається з декількох частин: у першій частині говориться про поняття держави - його природі й елементах. Друга частина присвячена проблемам і підходам до типології держави. У третій частині роботи розглянуті типи держав згідно формаційного підходу, а в четвертої - згідно цивілізаційного підходу. П'ята частина присвячена сучасним підходам до типології держави.
Список використаної літератури наведений в кінці роботи.
I. Поняття держави
1.1. Природа держави
Термін “держава” позначає особливий тип соціальних явищ, які характеризуються наступними рисами:
а) відношенням влади й підпорядкування;
б) монопольним використанням насильства тими, хто володіє владою;
в) наявністю юридичного порядку;
г) відносною сталістю;
д) інституціональним виміром.
Таким чином, держава - це не утворення, що перебуває над суспільством і незалежне від нього, а певний тип юридично регульованого соціального поводження, що існує в конкретних просторово-тимчасових умовах. Держава - це не фізичне явище, що може бути виявлене за допомогою органів почуттів, а соціальний факт, що припускає юридично нормована ієрархічна взаємодія його членів. Коли ми говоримо про державу, те маємо на увазі певні відносини між людьми, юридично регульовані тими, хто вповноважений для цього1.
Держава - це колективний феномен, що існує в конкретному просторово-тимчасовому контексті. Просторово-часовий характер держави обумовлює тим фактом, що юридичний порядок діє на конкретній території в конкретний час. Юридичний порядок певної держави діє не вічно й не у всіх державах, тому що його застосовність звужена до даної території протягом даного періоду.
Отже, держава - це складне соціальне явище, відмітною рисою якого є примусова регуляція поводження людей за допомогою нормативних норм.
1.2. Елементи держави
Держава - це політична спільність, що становлять елементами якої є населення, територія, і влада. Територія - це просторова основа держави. Фізична основа являє собою
|