Вступ 3

1. Поняття та проблеми означення соціальної структури суспільства в філософії і соціології. Класова та стратифікаційна структура. 4

2. Етнічна і демографічна структура суспільства. 8

3. Поселенська структура та професійно-освітня структури суспільства. 14

Висновки 19

Література 20

Суспільство є одним з центральних понять соціології, що зародилася та розвинулася саме як наука для дослідження людських спільнот. Практична цінність такого дослідження зрозуміла: не просто знати елементи суспільства, а й зрозуміти закони його розвитку, за допомогою яких навчитися впливати на нього з метою покращення суспільного життя, котре, як показує історичний досвід, ще ніколи не було бездоганним, або таким, яке влаштовувало б самих людей. Мало того, що науковці намагаються дослідити і вивчити суспільство, вони прагнуть опанувати механізмами впливу на нього з метою покращення та вдосконалення соціального та державного управління.

У філософії суспільство також неодноразово ставало об'єктом прискіпливого аналізу. Ще з часів Давньої Греції відомі спроби філософів Платона, Арістотеля пояснити, що таке суспільство та обґрунтувати його розподіл на певні верстви та класи, надати характеристику найдосконалішої держави. Давньогрецькі мислителі не прагнули змінити світ, вони вважали, що вся існуюча об'єктивна реальність дана богами, але зрозуміти логіку існування людських спільнот вони хотіли і для цього аналізували класовий та майновий устрій сучасних їм суспільств, зробили перші приклади визначення структури сучасного їм суспільства. Подібна практика продовжувалася і на протязі наступних століть, проте, крім опису того чи іншого суспільного утворення та закликів до революційного перетворення світу людей, вона не йшла.

Упритул проблемами визначення структури суспільства розпочали займатися соціологи, коли з початку ХІХ століття соціологія стала окремою галуззю наукових знань про суспільство. Центральною проблемою соціології як раз і став аналіз соціальної структури суспільства. Філософія одночасно розглядує питання буття суспільства, які так чи інакше пов'язані з існуванням окремих його складових, що співвідносяться як частка до цілого. Соціологічний та філософський аналіз структури суспільства є необхідним для розуміння тих процесів, що тривають в ньому, для визначення шляхів більш досконалого та ефективного управління ним.

1. Андрушенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій - К., Генеза, 1993.- 465 с.

2. Афанасенко В. С., Горлач М. І., Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Соціальна філософія. - Х., Прапор, 2007. - 687c.

3. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна динаміка. - К., Видавничий центр "Киівський університет", 2000. - 464 с.

4. Гавриленко І.М. Соціологія. Кн.1. Соціальна статика - К., Видавничий центр "Киівський університет", 2000. - 336 с.

5. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура. // Социологические исследования. 1992. - N9. - 29 с.

6. Крапивенский С.Э. Социальная философия: Учебник. - Волгоград, ВГУ, 1996. - 352с.

7. Сорокін П. Человек, цивилизация, общество. - М., Издательство политической литературы, 1992. - 234 с.

8. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. (уклад. В.І..Волович та ін.) - К., Український центр духовної культури, 1998. - 377 с.

9. Соціологія: Підручник (за ред. В.Г. Городяненка) - К., Видавничий центр "Академія", 2002. - 356 с.

10. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія / Міжнародний фонд "Відродження" / В.Лях (упоряд.). - К., Либідь, 1996. - 384с.

Примечаний нет.