Вступ 3

1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ 4

2. НАПРЯМКИ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ В ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ 7

Висновки 14

Література 155

Інваліди є повноправними громадянами Української держави. Разом з тим їх правовому статусу, тобто колу прав та обов'язків, притаманні певні особливості, які визначаються рядом нормативних актів. У період з 1990 року до 2007 року включно було прийнято понад 300 Законів України, в яких згадується слово "інвалід" та які, містять спеціальні норми щодо статусу інвалідів. Якщо ж врахувати акти президента України, Кабінету Міністрів та інших центральних органів виконавчої влади, то є підстави говорити про тисячі нормативних актів. Інформація про ці акти є важкодоступною для інвалідів, а одержати інформацію про акти органів судової влади та місцевих владних інституцій для інвалідів майже неможливо.

Слід визнати, що більшість інвалідів позбавлені інформації про свої права та надані законодавством можливості, не кажучи вже про можливість реально скористатися цими правами. Повною картиною щодо правового регулювання статусу інвалідів в Україні та вірного застосування об'єктивно спроможні володіти лише фахівці-юристи та особи, що спеціалізуються на правовому статусі України. У свою чергу органи влади, соціального страхування, роботодавці та інші особи у ряді випадків приховують від інвалідів інформацію про їх права чи спотворюють її.

Брак та недоступність правової інформації та інформації про те, як практично зреалізувати свої права та можливості, є основною передумовою правової незахищеності інвалідів та вимагають створення відповідних служб та організацій з юридичної підтримки для них. Найбільшу допомогу інвалідам в правовому захисті здійснюють соціальні служби. Правовий захист в них здійснюється шляхом інформування та роз'яснення норм діючого законодавства та механізмів застосування цих норм, надання юридичних послуг.

1. Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - №30.

2. Указ Президента України про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями від 01.06.2005 р. № 900.

3. Про соціальні послуги. Закон України від 19.06. 2003 року N 966-IV. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 45, ст.358.

4. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Закон України від 21.03.1991 р. N 875-XII. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 21, ст.252.

5. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Закон України від 16. 11.2000 р. N 2109-III. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 1, ст.2.

6. Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам. Закон України від 18.05.2004 р. N 1727-IV. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 33-34, ст. 404.

7. Про реабілітацію інвалідів в Україні. Закон України від 06.10.2005 р. № 2961-IV.

8. Про утворення Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. N 1125.

9. Блащак Г. С., Вадзюк О. В., Горбоніс Т. В., Грицько Н. І., Довжук Б. С. Соціальна робота в Україні: теорія та практика. - К., УДЦССМ, 2001. - 272с.

10. Вегера С. А. Про становище інвалідів в Україні та пріоритетні напрями їх соціального захисту. - К., Соцінформ, 1999. - 124с.

11. Вакуленко О. В., Комарова Н. М., Пєша І. В., Романова Н. Ф. Деякі аспекти оцінки ефективності надання соціальних послуг різним категоріям клієнтів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді / Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді. - К. : Держсоцслужба, 2005. - 124с.

12. Геноцид ХХІ століття / Всеукраїнське Об'єднання Інвалідів Чорнобиля та Війни "Відродження України" / В. Гладкий (ред.). - К., 2004. - 246с.

Примечаний нет.