1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій, пов'язаних із

застосуванням хімічної зброї...................................................................................3

2. Оцінка хімічної обстановки..................................................................................11

Література...................................................................................................................28

Перше досить ефективне застосування хімічної зброї у великих масштабах було здійснене німцями 22 квітня 1915 року на північ від Іпру в Бельгії. Цей хімічний напад зазвичай прийнято вважати початком хімічної війни в сучасному її розумінні. Внаслідок першої газобалонної атаки на Західному фронті було отруєно 15 тисяч осіб, з них 5 тисяч загинуло. 31 травня 1915 року німці здійснили першу газобалонну атаку на, Східному фронті в районі Болинова біля Волі Шиловської. Російські війська втратили отруєними понад 9 тисяч осіб, з них померло 1200.

Світ заявив про своє відношення до хімічної зброї вже в 1925 р. в Женеві ухваленням Конвенції про заборону застосування під час війни задушливих, отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів ведення війни. Проте за весь подальший період їх накопичення продовжувався, так само як розроблялися плани і були спроби застосування (в обмежених масштабах) як під час другої світової війни, так і пізніше, в обмежених конфліктах (В'єтнам). Найреальнішим кроком, направленим на роззброєння в цій області, є Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення запасів і застосування хімічної зброї і його знищенні, розроблена 39 країнами в цілях заборони цієї зброї у всьому світі. Вона відкрита для підписання в Парижі 13 січня 1993 р. Відповідно до її рішень почався процес знищення запасів хімічної зброї. Проте, в даний час збереглися запаси хімічної зброї ще в багатьох державах, і не можна повністю виключити можливість її застосування.

1. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения:

Справочник / Под ред. Г.П. Демиденко. - К.: Вища шк., 1989. - 287 с.

2. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона. - К.: Центр навчальної літератури, 2004.

4. Жамгоцев Г.Г., Предтеченский М.Б. Медицинская помощь пораженным сильнодействующими ядовитыми веществами (СДЯВ). - М.: Медицина, 1993.

Примечаний нет.