У XX в. у встановленні рівноваги національного ринку активну участь приймає держава, що виконує важливі соціально-економічні функції, використовуючи комплекс економічних і адміністративних важелів.
Основними елементами механізму регулювання національного ринку в умовах сучасного капіталізму, є: - по-перше, ринкове регулювання, здійснюване за допомогою механізмів конкуренції, динаміки ринкових цін, стихійного вирівнювання попиту та пропозиції і т.д. Таке регулювання обмежене переважно рамками немонополізованого сектора економіки. Саме на таких підприємствах зайнята велика частина найманих робітників; - по-друге, корпоративна планомірність. Гігантські багатогалузеві концерни за допомогою ЕОМ, маркетингу постійно вивчають структуру, динаміку масового попиту проводять цілеспрямовану роботу по його формуванню, тому їхнє виробництво орієнтоване на визначений ринок. У наш час по попередніх домовленостях між виробниками і споживачами на світовий ринок надходить близько 70 % усіх товарів, причому основну масу з них роблять гігантські монополістичні об'єднання.- по-третє, державне регулювання шляхом цілеспрямованого впливу державних установ і організацій на розвиток суспільного способу виробництва з метою його стабілізації і пристосування до мінливих умов. Таке регулювання найбільш повне здійснюється через державні замовлення, закупівлю державою значної частини продукції, що означає гарантований попит на неї. Державне регулювання здійснюється також за допомогою проведення регіональних, інвестиційних, амортизаційних, структурних, грошово-кредитних, фінансово-бюджетних, антиінфляційних, валютних, митних, цінових, соціальних, екологічної форм політики.
Розділ 1. Сутність концепції державного регулювання економіки
1.1 Сутність державного регулювання економіки
Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства являє собою систему типових мір законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних правомочними державними установами і громадськими організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінюються.
В міру розвитку переходу до ринкового господарства виникали і загострювалися економічні і соціальні проблеми, що не могли бути вирішені автоматично на базі приватної власності. З'явилася необхідність значних інвестицій, малорентабельних чи нерентабельних з погляду приватного капіталу, але необхідних для продовження відтворення в національних масштабах; галузеві і загальногосподарські кризи, масове безробіття, порушення в грошовому обігу, конкуренція на світових ринках вимагали державної економічної політики.
Об'єктивна можливість державного регулювання економіки з'являється з досягненням визначеного рівня економічного розвитку, концентрації виробництва і капіталу. У сучасних умовах державне регулювання економіки є складовою частиною процесу відтворе
|
1. Будаговська С., Кілієвич О. та ін. "Мікроекономіка і макроекономіка". К.: "Основи". 1998.
2. Государственное регулирование экономики, под ред. С.В.Пирогова, В.М.Иванченко, М., РАН институт экономики, 2001 г.
3. Дж. Д. Сакс. Макроэкономика. Глобальный подход. М., изд. "Дело", 2002 г.
4. Економіка Україні у 2003 році: Статистичний збірник /Державний комітет статистики України. № 7 - 1 - 7/128 від 17.07.2004 р. - С. 18, 27.
5. Журнал "Экономика и общество" № 9-10, М., 2000 г.
6. Комісарук М.П. "Макроекономіка: курс лекцій". Коломия - 2003.
7. Лехан В. М., Лакіза-Сачук Н. М., Войцехівський В. М. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров'я в Україні. - К.: Сфера, 2001. - С. 9
8. Макконел, Брю. "Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. - М.: Республика, 1999.
9. Основы экономической теории часть 2. Учебно-методическое пособие ГАСБУ, М., 1994г.
10. Павловський М. "Макроекономіка перехідного періоду". К.: "Техніка". 1999.
11. Савченко А. та ін. "Макроекономіка". К.: "Либідь". 2001 с. 153-170.
|