ринкового типу
Перший етап аграрної реформи, пов'язаний з роздержавленням землі, її паюванням та приватизацією, в основному завершено у 1999 році.
Незважаючи на тривалі дискусії, небажання ряду керівників сільсько-господарських підприємств, нерішучі кроки виконавчої влади, протистояння в парламенті, вдалося створити підґрунтя для продовження реформ. Утвер-дилось фермерство, започатковано створення нових формувань на основі приватної власності та орендних відносин. Практика підтвердила ефектив-ність їхньої роботи. Вагомі напрацювання з цих питань зробила й аграрна на-ука, що створило необхідну базу для подальшого поглиблення реформ.
Найголовніший здобуток цього періоду - розуміння більшістю селян переваг приватної власності на землю і майно. У селянина прокинувся спо-конвічний інтерес до володіння землею, майном та результатами своєї праці, які дають йому реальні доходи. Було реформовано майже 11 тис. колектив-них сільськогосподарських підприємств, на базі яких створено 15 тис. нових агроформувань на засадах приватної власності на землю та майно. Ці форму-вання разом із селянськими (фермерськими) та особистими господарствами населення заклали основу приватного господарювання на селі.
Сільське господарство наблизилося до другого етапу реформи, який полягає у створенні для нових господарів прозорого аграрного ринку. Ця об-ставина й спонукала до видання Указу Президента України "Про заходи що-до забезпечення формування та функціонування аграрного ринку".
Указ містить 4 основні позиції. Перша стосується уряду та голів місце-вих органів влади. Вони мусять сформувати інфраструктуру аграрного ринку. Йдеться про організацію в селах мережі для заготівлі сільськогосподарської продукції та кооперативів обслуговування, які б забезпечували переробку продукції, яку виростили селяни. У райцентрах буде створено торгові доми, оптово-роздрібні магазини фірмової торгівлі підприємств, що виробляють мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пально-мастильні матеріали, аг-ротехніку.
Друга позиція указу передбачає створення механізму стимулювання продажу продукції сільського господарства з аукціонів за реальні гроші. Зроблено це з метою зменшення обсягів бартерних операцій, інших фальси-фікаторських розрахунків, які дотепер активно використовують на селі.
Досі місцеві органи влади надмірно впливають на діяльність ринкових структур. Цим вони відштовхують бізнесменів від аграрного сектора. В указі йдеться про "недопущення втручання, крім випадків, передбачених законо-давством, органів виконавчої влади у господарську діяльність підприємців".
Четверта позиція безпосередньо пов'язана із законодавством, що стосу-ється виробництва та реалізації сільгосппродукції. Урядові доручено узгоди-ти його з нормами і принципами Світової організації торгівлі.
Де-юре і де-факто колгоспна система в Україні перестала існувати. Окремою темою залишається психологічний стан людей, бо не всі ще готові брати землю у власність і господарювати. Результати свідчать, що хід рефо-рмування КСП в нові господарські структури завершився вчасно - до почат-ку квітня 2000 р. А саме: з 10 тис. 551 КСП реформовано 10 тис. 521. Ство-рено 11 тис. 169 господарських фор
|