|
Міжнародний поділ праці - це спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. В сучасних умовах міжнародний поділ праці має важливе значення для економічного і соціального поступу будь-якої країни. Жодна з країн світу нині не спроможна вести власне господарство на засадах автаркії (замкненості, самодостатності).
Міжнародний поділ праці є продовженням поділу праці всередині країни. Нині він дедалі вагоміше впливає на поділ праці всередині країни і форми цього поділу. Основним чинником, що зумовив поділ праці між державами, було нерівномірне розміщення природних багатств на земній кулі. Більшість країн не володіє багатьма видами необхідних їм природних ресурсів, крім того, існують відмінності у грунтово-кліматичних умовах різних країн, їхній флорі й фауні. Серед інших чинників можна назвати географічне розташування країни, забезпечення трудовими ресурсами, історичні традиції виробництва тощо.
На сучасному етапі природні умови дедалі слабше впливають на міжнародний поділ праці, а головним чинником його поглиблення стають науково-технічні досягнення країн, їхня спеціалізація на прогресивній техніці та наукомістких технологіях.
Міжнародний поділ праці пройшов складний і тривалий шлях розвитку, допоки набув сучасних рис. У Середньовіччі він обмежувався переважно двосторонніми відносинами між державами. Виробництво орієнтувалося на національні ринки. Експортні товари вироблялися головно з національної сировини, як-от, наприклад, в Українській державі княжої доби. У цей час Україна-Русь у невеликій кількості експортувала в інші держави шкури, хутро, мед, віск, а також збіжжя та інші сільськогосподарські продукти. З розвитком виробництва змінювалась і структура експорту. Так, у XV ст. основними експортними товарами стали збіжжя, дерево, худоба, а шкури, мед та віск - уже другорядними. Однак структура імпорту залишилася майже незмінною. В Україну-Русь ввозилися товари, для виробництва яких тут не було умов чи виробничих традицій. Так, із Візантії та Сходу привозили дорогі тканини (у тому числі шовкові), металеві вироби, зброю, ювелірні прикраси, кераміку, скло, вина, південні овочі та прянощі; із країн Центральної Європи - сукно, полотно, металеві вироби, зброю, а також у великій кількості золото (з Греції) та срібло (з Чехії та Угорщини).
Починаючи з середини XVIII ст. у країнах Європи розвивається велике машинне виробництво, виникають фабрики й заводи. Таке виробництво значно перевищувало національні потреби і залежало головно від світового ринку та міжнародного обміну. Цей процес завершився на початку XX ст. формуванням всесвітнього поділу праці.
|
На уровень вверх
Купить