|
Державне регулювання ринку праці та зайнятості використовує певні правові, організаційні та наукові важелі. Вони забезпечують управління ринком праці та стимулювання зайнятості населення.
Правові заходи. Головним чинником правового регулювання ринку праці є Закон України "Про зайнятість населення", зміни і доповнення до нього, інші закони, підзаконні акти й розпорядчі документи уряду.
Організаційні заходи. Заходи регулювання зайнятості розподіляються на активні та пасивні.
Активні - це заходи із:
- створення додаткових сфер зайнятості (переструктуризація економіки, додаткові робочі місця на державних підприємствах, субсидування створення нових робочих місць у приватному секторі, створення умов для іноземного інвестування, організація громадських робіт, сприяння розвитку малого бізнесу, підприємництва, створення умов для самозайнятості громадян тощо);
- професійна орієнтація населення, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів;
- посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили;
- субсидування частини витрат підприємств на заробітну плату, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, застосування гнучких форм зайнятості;
- надання допомоги в працевлаштуванні;
надання допомоги в разі трудової міграції.
До пасивних заходів регулювання зайнятості відносять асигнування коштів на часткове відшкодування безробітним утрати доходів, на забезпечення дострокового виходу на пенсію та інші грошові допомоги. Ці заходи не впливають на регулювання попиту і пропозиції робочої сили.
Наукові заходи. До наукових заходів із регулювання зайнятості та ринку праці можна віднести:
- наукове обгрунтування державної політики зайнятості населення;
- наукове забезпечення аналізу проблем зайнятості населення та ринку праці;
- оцінка стану та перспектив розвитку та формування ринку праці України, визначення пріоритетних досліджень у цій сфері, координація з іншими науково-дослідними установами.
|
На уровень вверх
Купить