Ринкова система являє собою сукупність взаємозв'язаних ринків, які охоплюють різноманітні сфери людської діяльності. Ці ринки взаємодіють між собою на основі цін, що формуються на них під впливом попиту і пропозиції, конкуренції тощо. Ринкові ціни є тією інформацією, що дає змогу постачальникам і споживачам ресурсів приймати необхідні економічні рішення та погоджувати їх.
Складовими ринкової системи є: ринок товарів (сировини, матеріалів, палива, готових виробів, проектних робіт, наукових досліджень, послуг, житла), ринок капіталу (інвестицій, цінних паперів, грошей (кредитів)) і ринок праці.
Ринок праці - це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару "робоча сила". Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.
Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару "робоча сила", а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави.
Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція та ціна. У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на запитання, що вважати товаром на ринку праці: робочу силу, працю чи послуги праці? Проте більшість авторів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуальна робота сила.
Елементами ринку праці є також попит на робочу силу та її пропозиція. Попит може бути індивідуальним і сукупним.
Сукупний попит на робочу силу - це ринковий попит з боку всіх фірм, організацій, представлених на ринку.
Індивідуальний попит на робочу силу- це попит окремого роботодавця (підприємця, фірми). Він залежить від:
o попиту на продукцію фірми, тому що робоча сила необхідна як виробничий ресурс для виробництва інших товарів і послуг, тобто попит на робочу силу залежить від попиту на продукт фірми, організації;
o стану виробництва, зокрема, особливостей технологічного процесу, розмірів і ефективності капіталу, який використовується, методів організації виробництва й праці тощо;
o якості праці, що визначається рівнем освіти, професійністю, продуктивністю працівника;
|
1. Есінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчально-методичний посібник. - Київ: Кондор, 2004. - 432с.
1. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навчальний посібник. - Київ: КНЕУ, 2000. - 200с.
2. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: навчальний посібник. Видання друге. - Київ: Кондор, 2005. - 308с.
3. Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами: Навчальний посібник. - Київ: Кондор, 2003. - 178с.
4. Максма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. - Київ: Атіка, 2005. - 304с.
|