|
Якщо потреба в благу перевищує доступну розпорядженню кількість останнього, то з огляду на те, що частина відповідних потреб і без того повинна залишатися незадоволеною, кількість даного блага, доступне розпорядженню, не може бути зменшений ні на яку частку, що має хоча яке-небудь практичне значення; інакше залишиться незадоволеною зовсім або лише частино яка-небудь потреба, що донині задовольнялася. Тому при всіх благах, що знаходяться в такому кількісному відношенні, від кожної конкретної частини їх, доступній розпорядженню і має ще практичне значення, залежить задоволення якої-небудь людської потреби. Коли господарюючі особи приходять до свідомості цієї обставини, тобто коли вони пізнають, що від кожної доступної їх розпорядженню частки кількості даних благ, іншими словами, від кожного конкретного блага, що знаходиться в такому кількісному відношенні, залежить задоволення однією з їх потреб або принаймні велика або менша повнота задоволення, то ці блага для них набувають значення, зване нами цінністю. Отже, цінність є значення, яке для нас мають конкретні блага або кількості благ унаслідок того, що в задоволенні своїх потреб ми усвідомлюємо залежність від наявності їх в нашому розпорядженні, прагнення встановити загальні елементи для всіх форм явищ цінності благ, тобто дійти до загального поняття цінності, властиво новітнім німецьким письменникам, що самостійно дослідили вчення про цінність. Вони також прагнуть відрізняти споживну цінність благ від простої корисності.
|
|
1. Гальчинський В., Мікроекономіка. К., 1998
2. Задоя А.А. Микроэкономика: курс лекций: Учебное пособие. - Днепропетровск, 2000
3. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004
4. Нуреев К. Н. Микроэкономика. М., 2000
5. Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. Т.1 С-Пб, Изд-во Михайлов В.А., 1997
|
На уровень вверх
Купить