Інноваційна діяльність і інноваційний розвиток з позицій конкретного підприємства орієнтовані на досягнення поставлених його цілей (завоювання більшої частки ринку, збільшення прибутку в поточному періоді чи перспективі, забезпечення високих темпів стійкого економічного розвитку і т.п.) в умовах конкурентного середовища, коли цілі інших підприємств можуть з ними не збігатися (і як правило, не збігаються). Це протиріччя цілей слід належним чином враховувати. При цьому оцінка такої взаємодії носить імовірнісний характер і не може бути однозначною.
Інноваційна діяльність підприємств здійснюється під впливом ринкових механізмів (механізму рівноваги виробництва і споживання, механізму конкуренції і ринкового ціноутворення, механізмів економічних циклів і т.д.), а також регулюючих механізмів, у тому числі механізмів державного і регіонального регулювання та підтримки.
Проведення інновацій взагалі пов'язане із значним ризиком. Як зазначає Б. М. Щукін, "інвестиції завжди орієнтовані на майбутнє і тому пов'язані зі значною невизначеністю економічної ситуації та поведінки людей. Від цього походить високий рівень ймовірності невиконання інвестиційних планів з об'єктивних чи суб'єктивних причин."[3;49]
Інвестиційний ризик уявляє собою можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.
|