|
Вступ
Незважаючи на масштабні гідропроекти в деяких країнах, що розвиваються, (Ки-тай, Індія, Бразилія, Туреччина й ін.), загальносвітові темпи приросту потужностей гідро-енергетики в довгостроковому плані помітно знижуються. Якщо в другій половині ХХ століття сумарна встановлена потужність гідроелектростанцій збільшувалася середніми темпами, 70-80% за десятиліття, то в перше десятиліття нинішнього століття очікується їхній приріст не більше ніж на 25%. Потужності, що генерують, що використовують інші базові джерела енергії, збільшаться в більшій мері, так що в доступному для огляду май-бутньому збережеться тенденція до зниження частки гідрогенерації в обсязі вироблення електроенергії, що спостерігалася давно: якщо в 1973 р. частка гідроелектростанцій у структурі світового виробництва електроенергії складала 21%, те нині - порядку 19%. Па-діння питомої ваги гідрогенерації відбувається головним чином за рахунок індустріально найбільш розвитих країн (приміром, у США в 1960-і рр. ГЕС робили 40% електроенергії, а зараз - тільки 8-9%).
Зміни в структурі виробництва електроенергії приводять до зміни ролі і структури самої гідроенергетики. Підвищення питомої ваги атомної і вогневої технологій вироблен-ня електроенергії веде до зниження загальної маневреності генерації (здатності оператив-но змінювати навантаження), оскільки саме ці технології характеризуються невисокою маневреністю. Для компенсації даного ефекту ГЕС усе більше переключаються на вико-нання системних функцій (підтримка частоти і зняття пікових навантажень) і всі меншу роль грають у покритті базової частини графіка навантаження. Це зміна характерна на-самперед для найбільших розвитих країн.
З цих причин капітальні витрати на будівництво ГЕС, і без того чималі, зростають. За даними Всесвітнього банку, у період з 1965 по 1990 р. реальні витрати на будівлю гре-бель росли середніми темпами - на 4% у рік. Для деяких інших типів електростанцій (га-зових, вітряних, сонячних), навпроти, спостерігалося зниження реальних капітальних ви-трат.
Для енергетики України характерна велика концентрація генеруючих потужностей і залежність, що росте, від експорту палива. Поліпшення техніко-економічних показників при концентрації енерговиробництва одночасно приводило до загострення екологічних проблем регіонів розташування генеруючих потужностей. Чорнобильська катастрофа і відставання у створенні екологічно прийнятних технологій генерування призвели до ене-ргетичної кризи, наслідки якої ще до кінця не усвідомлені.
В умовах мораторію на АЕС, кінцевої екологічної ємності навколишнього середо-вища, дефіциту палива і технологічного відставання у вугільній промисловості необхідні нетрадиційні рішення в енергетичній політиці.
При цьому технології, що вважалися економічно малоефективними, стають конку-рентноспроможними. Прикладом є нетрадиційні і поновлювані джерела енергії. До них відносяться і малі форми гідроенергетики, що мають визначені переваги гарантованої по-тужності при значному потенціалі ресурсів малих рік і водоймищ на Україні.
Предметом даної роботи є розвиток і функціовання гідроенергетики. Об'єктом - гідрое-нергетика.
Особливості галузі в структурі господарства
В умовах України, майже не забезпеченої власними енергетичними ресурсами, вели-кого значення набуває проблема енергетичної незалежн
|
|
1. Гідроенергетика України - важлива складова вітчизняного енергогенеруючого потенціалу // Новини енергетики. - 2003. - №9.- С. 9-30.
2. Днепровский каскад / С. Гончаров // Энерг. политика Украины. - 2003. - №12. - С.64-66. О развитии гидроэнергетики Украины.
3. Единое экономическое пространство и Украина: энергетический аудит / В. Головко // Энерг. политика Украины. - 2003. - №11. - С.18-23.
4. Енергетика України: перспективи розвитку в умовах глобалізації / В.В. Литвин, О.В. Ставицька // Наук. пр. / Міжрегіон. акад. управління персоналом. - К., 2003.
5. Енергетичне законодавство: Зб. прав. актів Європейського Союзу (станом на 1 грудня 2002 р.) / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, В.П. Нагребельного; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Мінпаливенерг України. - К., 2003. - Т. 2. - 290 с.
6. Питання співробітництва України і Російської Федерації в контексті енергетичної безпеки / О.В. Юспін // Стратег. панорама. - 2003. - №3...4. - С.140-147.
7. Стан і перспективи розвитку гідроенергетики України / О.Д. Савченко, Д.П. Журавель // Праці / Таврійська держ. агротехн. акад. - Мелітополь, 2003.
|
На уровень вверх
Купить