|
Для визначення економічного становища країни економісти використовують спеціальні показники, за допомогою яких оцінюють загальний обсяг товарів і послуг, створених протягом року. Центральне місце серед таких показників належить валовому національному продукту. Показник валового національного продукту використовується для оцінки кінцевих результатів національного виробництва за рік, для розрахунку ефективності виробництва і визначення рівня материальною добробуту населення країни.
Валовий національний продукт (ВНП) - це сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва, тобто всіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих за рік.
Як визначають сукупну ринкову вартість кінцевого продукту? На перший погляд здається, що для цього досить скласти ціни всіх товарів і послуг, що з'явилися на ринку протягом року. Але при такому розрахунку виникає ефект подвійного рахунка. Наприклад, фермер продав на ринку млину зерно за 100 грошових одиниць. Мірошник змолов зерно і продав на ринку борошно за 125 грошових одиниць. Борошно купила кондитерська фабрика і через якийсь час продала на ринку тістечка на загальну суму 200 грошових одиниць. Якщо визначати ВНП по сумі ринкових цін зерна, борошна і тістечок, то вартість зерна враховується тричі (як власне зерно, як компонент борошна і як компонент тістечок), а вартість борошна - двічі (як власне борошно і як компонент тістечок). При таких розрахунках завишується ВНП і створюється помилкове уявлення про економічний добробут населення. Але в даному випадку споживаються не зерно і не борошно, а тістечка. Тому коли мова йде про кінцевий продукт, то мається на увазі продукт, оцінюваний грішми кінцевого споживача. Вартість кінцевого продукту визначається загальними витратами всіх споживачів.
Створення продукту, як відомо, припускає використання виробничих ресурсів. За законами ринку, кожний власник ресурсу повинний одержати свій доход у відповідності зі своїм внеском у створення продукту. По сумі доходів можна оцінити і сам кінцевий продукт.
Ринкову вартість кінцевого продукту можна також визначити по витратах домашніх господарств, підприємців, держави і закордонних споживачів. Оскільки витрати одних - це одночасно доходи інших, то ВНП, розрахований по сукупних витратах, буде дорівнює ВНП, розрахованому по сукупних доходах.
ВНП по сумі витрат визначаються так: ВНП = СВ + ІВ + ДВ + І (СВ - споживчі витрати, ІВ - інвестиційні витрати, ДВ - державні витрати, І - витрати іноземців).
ВНП по сумі доходів визначається так: ВНП = ЗП+ РП + В + ПБ + А (ЗП - зарплата, РП - рентні платежі, В - відсоток, ПБ - прибуток, А - амортизація).
Для визначення обсягів споживчих витрат домашніх господарств необхідно скласти: поточні витрати (на їжу, одяг, розваги й ін.), витрати на товари довгострокового користування (на побутову техніку, транспортні засоби і т.д.) і витрати на послуги (лікарів, учителів, юристів, працівників служби побуту й ін.).
Для визначення обсягів інвестиційних витрат потрібно скласти витрати підприємців на придбання машин і устаткування, витрати на будівництво виробничих фондів і витрати на формування виробничих запасів. Одна частина інвестиційних витрат відшкодовує спожитий основний капітал, а інша забезпечує його нагромадження, тобто сприяє розширенню виробництва.
Державні витрати складаються з витрат на виробничі потреби державного сектора і на зміст різних установ державної влади.
Витрати іноземців визначаються як різниц
Задача
Автономні інвестиції збільшили обсяг ЧПН на 10 млрд гр.од. Розрахуйте величину усіх інвестицій, якщо гранична схильність до заощадження (s') дорівнює 0,2.
|
На уровень вверх
Купить