Метою дослідження є розкриття сутності збройно-політичного конфлікту, з'ясування особливостей сучасних збройно-політичних конфліктів і виявлення на цій основі ефективних способів їхнього врегулювання. Досягненню цієї мети підпорядковане розв'язання низки дослідницьких задач. Зокрема необхідно:
o виявити сутність збройно-політичного конфлікту як особливого суспільного явища;
o виокремити характерні витоки та закономірності сучасних збройно-політичних конфліктів;
o розробити типологію збройно-політичних конфліктів;
o віднайти ефективні методи діагнозу й прогнозу сучасних збройно-політичних конфліктів;
o знайти оптимальне поєднання силових та несилових способів врегулювання сучасних збройно-політичних конфліктів;
o з'ясувати принципи, які можуть слугувати основою для вироблення стратегії реагування України на збройно-політичні конфлікти.
Об'єктом дослідження є збройно-політичний конфлікт як суспільний феномен.
Предметом дослідження є особливості сучасних збройно-політичних конфліктів та способи їхнього врегулювання.
Дослідження є однією з перших в Україні робіт, де здійснюється системний аналіз сучасних збройно-політичних конфліктів та способів їхнього врегулювання. У цьому контексті сформульовано наступні результати дослідження, які характеризуються науковою новизною, розкривають базову концепцію дисертації і виносяться на захист:
o систематизовано існуючі підходи до розуміння таких родових понять як "збройний конфлікт", "війна", "воєнний конфлікт", "воєнно-політичний конфлікт", на підставі чого введено в науковий обіг поняття "збройно-політичний конфлікт" та подано його авторське визначення як зіткнення політичних інтересів суб'єктів політики у формі збройної боротьби;
o уточнено та систематизовано основні закономірності сучасних збройно-політичних конфліктів. Встановлено, що не стримуючись в рамках двох блоків, які існували в період "холодної війни", вони важко піддаються управлінню, відзначаються асиметричністю, локальністю, різкими переходами від деескалації до ескалації та слабкою інституціоналізацією, все частіше прямими учасниками збройно-політичних конфліктів виступають не тільки держави в єдності їхніх інститутів, а різні соціальні спільності, політичні, економічні, кримінальні організації, відбувається і їхня інтернаціоналізація, зростає коло держав, національних інтересів яких вони торкаються, що може підірвати стабільність всієї системи світової безпеки. Продемонстровано, що причини сучасних конфліктів майже завжди мають змішаний характер і що в більшості з конфліктів явно визначений агресор, якому швидко вдається реалізувати свої політичні інтереси. Виявлена тенденція до зникнення прямих кровопролитних масових сухопутних зіткнень, адже відбувається конструювання нової парадигми збройної боротьби, яка ставить на перше місце не зіткненя армій на полі бою, а дезорганізацію управління державою, позбавлення збройних сил супротивника тилової інфраструктури;
o на основі вдосконалення методологічного підходу К. Боулдінга до типології конфліктів, запропонована авторська
|