Вступ............................................................................................................................3

Соціальна антропологія: предмет і науковий статус...........................................5

Висновки...............................................................................................................24

Список використаної літератури........…………………………………..........26

Питання про предмет, структуру і місце соціальної антропології в духовному світі людства як цілісному утворенні тісно пов'язаний з багатовимірністю і суперечністю природи людини. Не випадково він є об'єктом дослідження в тому або іншому аспекті широкого спектру наук - від філософії і культурології до математики і кібернетики.

Нині не тільки людина розглядається як вершинний продукт глобальної еволюції, але і сам цей гігантський по своїх масштабах процес осмислюється і "вимірюється" за допомогою людини як універсальної міри на всіх рівнях, починаючи з субелементарних мікрочастинок і закінчуючи безмежними просторами метагалактик (принцип антропності в космофізиці).

Антропологізм в широкому сенсі слова є змістовною характеристикою філософії, бо будь-яка форма філософського світогляду так чи інакше включає проблему людини, його місця в світі і його відносини до світу. Цікаво, що Э. Кассирер в порівняно невеликій за об'ємом роботі "Досвід про людину: Введення у філософію культури" (Лондон, 1945} малює справді детективну, повну напруги і драматизму історію розвитку антропологічного знання в європейській філософській культурі від античності до середини XX в. Учасниками цієї майже трьохтисячолітньої дії є досократики, Сократ, Платон, Арістотель, Марк Аврелій, Августин, Хома Аквінській, Коперник, Бруно, Монтень, Декарт, Паскаль, Кант, Фіхте, Гегель, Дарвін, Маркс, Ніцше, Фрейд, Шелер. І це лише головні, на думку Кассирера, герої всесвітньоантропологічної драми. Як і належить добротному детективу, роботу завершує ""happy end" - створення власної касіреровскьої концепції тотальної цілісності людини, сенс якої поміщений в самому визначенні людини як "Animal simbolicum"" - символізуючої (що створює символи) тварини. З повною підставою ми могли б додати до цього списку багато славних "антропологічних імен" наших співвітчизників: від Ломоносова, Радіщева, Аксакова, Чернишевського, Достоєвського, Соловьева, Чайковського, Товстого, Бердяєва, Чехова, Горького, Франка, Е. Трубецкого до наших сучасників Ананьева, Бехтерева, Бахтіна, Леонтьева, Рубінштейна, Пастернака, Мамардашвілі, Поршнева. Вже сам перелік імен свідчить про те, що антропологічне знання створюється зусиллями представників різних областей культури - філософів, психологів, діячів мистецтва і релігії і т.д.

1. Бромлей Ю.В. О предмете культурной - социальной антропологии и этнографии в трактовке англо американских и советских ученых (опыт сравнительного анализа) // Этнография за рубежом. Историографические очерки. М.: Наука, 1979.

2. Иванов Вяч. Вс. Культурная антропология и история культуры // Одиссей: человек в истории. М, 1989.

3. Пуляев В. Т., Шаронов В.В. Социальная антропология: статус, предмет, проблемы // Социально-политический журнал. 1993. № 7.

4. Бороноев А О., Емельянов ЮН. Антропология в современном мире // Социально-политический журнал. 1993. № 5/6.

5. Воронкова Л.П. Культурная антропология как наука и учебная дисциплина // Вестник МГУ. Серия 6. Философия. 1997. № 1.

6. Леви-Стросс К. Структурная антропология. М.: Наука. 1985.

7. Федоров Ю.М. Сумма антропологии. Кн. 2. Космо-антропо-социо природогенез человека. Новосибирск: Наука, 1995.

8. Современная западная социология. Словарь. М.: Политиздат, 1990.

9. Орлова З.А. Введение в социальную и культурную антропологию. М.: Изд-во ВГИК, 1994.

10. Энциклопедический социологический словарь // Под общ. ред. Г.В. Осипова. М.: ИСПИ РАН, 1995.

11. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. М.: Наука, 1983.

12. Руководство по методологии культурно-антропологических исследований. М.: ИНИОН, 1991.

13. Плюснин Ю.М. Проблема биосоциальной эволюции. Теоретико-методологический анализ. Новосибирск: Наука. Сиб. отд., 1990.

14. Американская социология: перспективы, проблемы, методы. М.: Прогресс, 1972.

15. Беккер Г., Басков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и изменении. М.: Изд-во иностр. лит., 1961.

16. Тощенко Ж. Т. Социология. Общий курс. М: Прометей, 1994.

17. Западная теоретическая социология 80-х годов. Реф. сбор. М.: ИНИОН, 1989.

18. Ковалевский М.М. Этнография и социология/ААнтология русской классической социологии: Тексты. М.: Изд-во МГУ, 1995.

19. Резник Ю.М. Социальное измерение жизненного мира (введение в социологию жизни). М.: "Союз", 1995; Он же. Социология жизни: новая парадигма или междисциплинарный синтез? // Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политология. 1996. № 4.

Примечаний нет.