1. ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ 3

2. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ. 9

3. ВИДИ СУДЖЕНЬ 14

Висновки 17

Література 18

Філософія одна з найдавніших наук, котра бере свій початок ще з VI століття до нашої ери, тобто існує вже понад 2500 років. Вона складна за своїм змістом, предметом та функціями. Філософія є одночасно: формою суспільної свідомості, світоглядом і наукою. Філософію ще з давніх пір визначали як любов до мудрості (слово "філософія" грецького походження - від phileo - люблю і sophia - мудрість).

Філософія має справу з найбільш загальними, фундаментальними проблемами існування світу, а саме: його єдності, природи, тенденцій розвитку тощо. Оскільки філософія досліджує найбільш загальні проблеми існування світу, остільки вона саме тому здатна осягнути його в цілому, дати цілісне уявлення про світ, його розвиток, тенденції поступу. Це торкається також і світу самої людини, її виникнення, розвитку, місця в природі тощо. Уявлення про предмет в цілому, його цілісне бачення є надбанням розуму людини, свідченням могутності її інтелекту, здатності з'ясовувати найбільш загальні закономірності розвитку всього сутнісного. "Філософія, - відзначав Гегель, - займається не окремими ситуаціями, а загальним мисленням, оскільки проникає в ціле (прослідковує загальні закономірності...)". Подібну думку висловлював також відомий іспанський філософ Ортега-і-Гассет: "Філософія, - говорив він, - є універсальною і абсолютною наукою", філософія - " це пошук цілого, загального", "це пізнання Універсуму".

Складні явища чи процеси людина може охопити в мисленні в цілому, але за умови, коли здатна виділити найбільш загальне, суттєве, притаманне усім цим явищам чи процесам. В цьому контексті філософія, як "пошук цілого, загального", співвідноситься з мудрістю.

Філософія небезпідставно ототожнюється зі знанням першоначал, першопричин буття. Ці знання, на думку Арістотеля, слід віднести до "мудрості". Бо "мудрість є наука про визначальні причини і начала". Філософія досліджує першоначала і першопричини, тому що через них і на їх основі пізнається все інше.

1. Аристотель. Сочинения: В 4 т. / АН СССР; Институт философии. - М., Мысль, 1976. - Т. 1. - С.65-367.

2. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. - СПб., Наука, 1997. - 799с.

3. Гегель Г.В.Ф. Феноменологія духу. - К., Основи, 2004. - 548с.

4. Гладунський В.Н. Логіка. - Львів, Афіша, 2005. - 318с.

5. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій. - К., Вілбор, 1998. - 271с.

6. История философии: Энциклопедия / А. Грицанов (сост.). - Минск., Интерпрессервис; Книжный Дом, 2002. - 1376 с.

7. Лісовий В. Філософія як різновид діяльності // Філософська думка. - 1999. - № 1-2.

8. Ортега-и-Гассет Хосе. Избранные труды. -М., Весь Мир, 1997. - 704с.

9. Філософія: Підручник. / Бичко А.К. та ін. - К., Либідь, 2002. - 408с.

10. Фрейд Зигмунд. Психология масс и анализ человеческого "Я". - М., АСТ, 2005. - 189с.

11. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К., Золоті ворота, 1996. - 256с.

Примечаний нет.