1. Західна парадигма (модель) філософії……………………………2

2. Функції світогляду…………………………………………………6

3. Час як форма буття………………………………………………...11

4. Філософські погляди Ф.Ніцше……………………………..……..14

Список використаних джерел…………………………………………….18

На відміну від східної філософської парадигми, яка пояснювала світ реальних речей і явищу химерно-фантастичному дусі, західна філософська парадигма, вироблена насамперед давньогрецькими мудрецями, характеризувалася пильною увагою саме до речово-предметного світу.

Для давньогрецьких філософів світ був живим, гармонійно упорядкованим предметно-речовим цілим - Космосом, що нагадує собою грандіозний художній витвір. До речі, в давньогрецькій мові слово "космос" означало стрій, порядок, світопорядок.

Якщо філософія, має своїм предметом взаємовідносини між людиною та світом і способом отримання знання про це взаємовідношення є специфічний для філософії стиль мислення - філософування, то історія філософії - це історичний процес - історія - формування філософського знання (ось чому ми так уважно приглядалися до сенсу історії). Саме тому ми звернули особливу увагу на виникнення і становлення людської специфіки, адже ми вже бачили, що історія (власне - людська форма часовості) формується разом із становленням людини як особливого роду (духовно-природної) істоти. Ми підкреслювали, що у цьому становленні на перший план виходять предметно-речова форма рефлексії, предметно-визначальний спосіб пізнавального упорядкування та організації світу. І це виявляється не тільки на дофілософському (міфологічному) етапі формування людської свідомості, але й на першій "сходинці" ( в історії філософської, так само як і наукової, форми суспільної свідомості такі "сходинки", з ініціативи американського історика науки Т.Куна, прийнято називати парадигми) історико-філософського знання - в античній філософії. При всьому розмаїтті шкіл античної філософії світ у ній постає у вигляді предметно-речового Космосу, в якому постійно повторюється циклічний (в режимі "вічного повернення") час, що його Платон називає "рухомим образом вічності", - такий час ще далекий від справжньої історичності.

1. Олійник Я.С. Історія, філософія, історія філософії. - Х., 2000.

2. Пономаренко М. Роздуми про Щастя. Екскурс у філософію Ніцше. // Вікно в Україну. - № 14, 2006.

3. Щербаков Е.Л. Основы философских знаний. - М.,2003.

4. Філософія / І.Бичко. - К.: Либідь, 2002.

Примечаний нет.