Наявні в теорії цивільного процесу погляди, що доказами в цивільних справах виступають тільки фактичні дані, відривають докази від їх процесуальної форми - засобів доказування, без яких вони не можуть бути залучені в цивільний процес. Визнання доказами як фактів об'єктивної дійсності (фактичних даних), а також засобів встановлення цих даних (джерел інформації про факти) не повністю відповідає ст. 27 ЦПК. Докази в цивільному процесі характеризуються сукупною єдністю: змістом, яким виступають фактичні дані, що інформують про обставини, необхідні для правильного вирішення справи; процесуальною формою, в якій закладена така інформація - засоби доказування; встановленим процесуальним порядком одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми (доказової інформації і засобів доказування)
Зміст доказів - сукупність фактичних даних про обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставинами будуть юридичні факти - дії (бездіяльність) і події. Фактичні дані як доказова інформація можуть виступати в безпосередній і опосередкованій формі - прямого або побічного доказу.
Процесуальна форма доказів - засоби доказування виступають джерелами інформації про фактичні дані. Статтею 27 ЦПК (ч. 2) встановлено п'ять процесуальних форм одержання фактичних даних: пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертів. Але в процесуально-правовому становищі сторін перебувають заявники й заінтересовані особи в справах, що виникають з адміністративно-правових відносин і окремого провадження, а також інші особи, які беруть участь у справі. Вони подають докази, дають письмові і усні пояснення суду, в яких вміщується інформація про фактичні дані, одержані в результаті особистого спостерігання або від інших осіб, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому пояснення таких осіб є засобом доказування.
В судовій практиці в цивільних справах допускається розширення кола засобів доказування. В разі необхідності судами можуть бути прийняті як письмові докази документи, одержані за допомогою електронно-обчислювальної техніки. А з врахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, суд може також досліджувати подані звуко-відео записи.
|
1. Конституція України від 28.06.1996р.// Відомості Верховної Ради України.-1996.- №30.- Ст.141.
2. Цивільно-процесуальний Кодекс України// Відомості Верховної Ради України вiд 08.10.2004 - 2004 р., № 40, (№№ 40-42), стор. 1530, стаття 492. зі змінами.
3. Гражданский процесс, под ред. Комарова В.В. - X.: Одиссей. - 2001г.- с.704.
4. Гражданский процесс, под ред. Кройтор В.А. - X.: Эспада. - 2002г. - с.288.
5. Тертышников В.И. Гражданский процесс: Курс лекций. -Харьков, 2001.
6. Треушников М.К. Судебные доказательства. - М., 1997.
7. Цивільне процесуальне право України, під ред. В.В. Комаров. - X.: Право. 1999р.- с.592.
8. Червоний Ю.С, Волосатый Г.С. и др.: Гражданский процесс Украины, - X.: Одиссей. - 2003г.- с.352.
9. Штефан М.Й., Цивільний процес., - К.: "Ін-Юре"., - 2001р. - с.608.
10. Штефан О.О. Цивільне процесуальне право у схемах: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2004- 208с.
|